Горіння молібденіту за хімізмом і кінетикою схоже з окисненням інших сульфідів у мідних, цинкових або свинцевих концентратах:
2MoS3 + 7O2 = 2МоО3 + 4SO2. (3.62)
При високих температурах МоО3 помітно випаровується, тиск пари його має такі величини:
температура, 0С 600 700 800 900
тиск, Н/м2 613-10-3 48 1679 6838
У недогарку необхідно залишити не більше 2% сірки, а температуру вище 600°С піднімати не можна через віднесення МоО3 газами. Випалення можна прискорити тільки подачею надлишку повітря і перемішуванням концентрату.
У багатоподових печах вдається підтримувати необхідну температуру (580-590°), якщо подів багато, наприклад 12, і повітря потрібно подавати на кожний з них окремо. Продуктивність за концентратом при цьому не вища 70 кг/(м2·добу).
У печах КШ (киплячий шар) молібденові концентрати почали обпалювати вперше у нашій країні; схема установки для цього показана на рис. 3.10 з поперечником до 3 мм. Цим зменшують винесення пилу, в якому залишається до 10% MoS2 і КШ необхідно обертати. Продуктивність досягає 1300 кг/(м2·добу), вона майже в 20 разів вища, ніж в багатоподових печах.
Для виробництва феромолібдену випалення КШ непридатне, в недогарку дуже багато сірки, зокрема 2% сульфатної, зв'язаної в CaSO4: сірка забруднює чавун і сталь. Випалення в багатоподових печах у цьому випадку краще: при тривалому контакті в шарі сульфати розкладаються триокисом молібдену:
2CaSO4 + 2MoO3 = 2CaMoO4 + 2SO2 +O2. (3.63)
Рисунок 3.10 - Установка для випалення молібденових концентратів у киплячому шарі: 1 – повітронагрівач; 2 – форсунка; 3 – топка; 4 – холодильник регулювання температури КШ; 5 – завантажувальний бункер; 6 – піч; 7 – під КШ; 8 – циклон; 9 – розвантажувальний пристрій; 10 – димосос; 11 – електрофільтр
