4 БЛАГОРОДНІ МЕТАЛИ 4.1 Xіміко-фізичні властивості золота 4.1.1 Поширення золота у природі

Середній вміст золота в літосфері становить 4,3-10-7% за масою. Належить до розсіяних елементів. Відомо більше 20 мінералів, з яких головний – самородне золото (електрум, мідисте, паладієве, вісмутове золото). Самородки великого розміру зустрічаються надто рідко і, як правило, мають іменні назви. Хімічні сполуки золота у природі рідкісні, в основному це телуриди – калаверит АuТе2, кренерит (Аu, Аg) Те2 та ін. Золото може бути наявним у вигляді домішки у різних сульфідних мінералах: піриті, халькопіриті, сфалериті та ін. Сучасні методи хімічного аналізу дозволяють знайти наявність нехтовно малих кількостей Аu в організмах рослин і тварин, у винах і коньяках, у мінеральних водах і в морській воді.

У магмі і магматичних породах золото розсіяне, але з гарячих вод у земній корі утворюються гідротермальні родовища золота, що мають важливе промислове значення (кварцові  золотоносні  жили та ін.). У рудах золото в основному знаходиться у вільному (самородному) стані і лише дуже рідко утворює мінерали з селеном, телуром, сурмою, вісмутом. Пірит та інші сульфіди часто містять домішку золота, яку добувають при переробці мідних, поліметалічних та інших руд.

У біосфері золото мігрує в комплексі з органічними сполуками і механічним шляхом у річкових суспензіях. Один літр морської і річкової води містить близько 4-10 г золота. На ділянках золоторудних родовищ підземні води містять золото приблизно 6-10 г/л. Воно мігрує в ґрунтах і звідти потрапляє до рослин; деякі з них концентрують золото, наприклад, хвощі, кукурудза. Руйнування ендогенних родовищ золота приводить до утворення розсипів золота, що мають промислове значення. Золото добувається в 41 країні.