Контроль — це обов'язкова функція менеджменту, є заключною стадією управлінського процесу і відіграє роль зв'язувальної ланки між керуючою і керованою системами. Якщо відмежуватися від конкретної сфери контролю, то суть його полягає в замірах і аналізі проходження та здійснення певних операцій, пов'язаних з реалізацією планів та програм, використанні одержуваної інформації для коригуючих дій.
Суб'єктами контролю є:
- державні;
- відомчі органи;
- громадські організації;
- колективні і колегіальні органи управління;
- лінійний і функціональний апарати підприємств та об'єднань.
Об'єктами контролю є:
- місії,
- цілі і стратегії,
- процеси,
- функції і завдання.
- параметри діяльності,
- управлінські рішення,
- організаційні формування.
- їх структурні підрозділи та окремі виконавці.
Функція контролю націлена на виявлення відхилень у виробничому процесі і полягає у своєчасній їх ліквідації.
Контроль за всіма стадіями діяльності підприємства повинен давати його керівництву інформацію щодо прийняття управлінських рішень.
Види контролю
Для будь-якого контролю характерними є такі компоненти:
об'єкт та суб'єкт контролю (що контролюється і хто контролює);
процес контролю (здійснення в часі);
результати контролю.
З урахуванням того, якими будуть ці компоненти за свої змістом, і визначаються види контролю, які подані на рисунку 3.2.
Першою і головною умовою будь-якого контролю є те, що його об'єктом повинні бути результати діяльності, і ні в якому випадку співробітники. На жаль, дуже часто трапляється так, що контролюється сама особистість, сама персона, що породжує у підлеглих страх і велике емоційне напруження при слові "контроль". Контроль в умовах ринкових відносин, коли вимагається розкриття всіх резервів працівника, повинен виступати як інструмент управління і мотиватора високої продуктивності праці.
Види контролю
за об’єктом
за суб’єктом
за процесом
фінансовий
самоконтроль
попередній
колективний
поточний
операційний
адміністративний
заключний
поведінки працівників
внутрішній
суцільний
зовнішній
вибірковий
відкритий
таємний
Рисунок 3.1 – Види контролю
Контроль може здійснювати як начальник, так і підлеглі, як "свої", так і "чужі". Відповідальним за контроль є безпосередній начальник. Функція контролю входить в коло його обов'язків і не делегується. На практиці здійснюється також і контроль із боку третіх осіб, тобто управлінців, які спеціалізуються на проведенні контролю. Штати контролерів можуть бути утворені всередині фірми, а також можуть бути спеціалізованими (аудиторські фірми). Внутріфірмові контролери займаються перевіркою підприємств у цілому, стратегічним контролем, перевіркою запасів готової продукції, реалізації і т.д. У всіх цих сферах існує відповідальність контролера за такі функції:
планування,
аналітичну функцію,
інформаційну функцію.
Завдяки усуненню виявлених недоліків в роботі і об'єктивній оцінці діяльності працівників, ефективний контроль сприяє успішному досягненню цілей організації, породжує почуття впевненості і задоволення роботою у працюючих.
Ефективність контролю підвищується, якщо працівники, які його здійснюють, правомочні виконувати також координаційні функції.
Метод контролю і вимірювання діяльності праці підлеглих у вирішенні поставлених завдань залежить від суті цих завдань. Вести контроль і вимірювання результатів одних завдань можна, наприклад, в одиницях часу (дні, тижні, місяці), других - в кількості одиниць продукції(штуки, комплекти), а третіх - в певних документах, в яких підбиваються підсумки роботи (це можуть бути звіти або договори на поставку).