Головна особливість поняття «середовище» пов'язана з об'єктивністю зазначених відносин та інтересів, які складаються у країнах незалежно від міжнародної корпорації. До міжнародного середовища корпорація має пристосуватись, витрачаючи на це відповідні ресурси. Урахування вимог місцевого законодавства до організації бізнесу, сплата податків до приймаючої країни, обмеження щодо тривалості робочого дня тощо вимагають певних витрат.
Важливо зазначити, що особливість міжнародного середовища пов'язана зі складністю його географічного й галузевого аспектів.
Географічна складність середовища діяльності міжнародних корпорацій полягає у тому, що воно містить три елементи:
середовище материнської країни (країни походження корпорації);
середовища приймаючих країн (країн-господарів);
нейтральне середовище (нейтральні водні і повітряні простори, території міжнародних організацій, нейтральний материк Антарктида та ін.).
Галузевий аспект міжнародного середовища може бути подано у вигляді відомої формули PEST (politic, economic, social, technological), яка визначає суттєві особливості в міжнародному контексті.
Середовище, у якому функціонує фірма, що здійснює міжнародні операції, зазнає значного впливу з боку цієї фірми і сама справляє на неї величезний вплив.
У зв'язку з цим комплексний аналіз і оцінка середовища розвитку міжнародного бізнесу фірми є найважливішим моментом підготовки всіх стратегічних і багатьох тактичних рішень міжнародного менеджменту.
Схема середовища міжнародного менеджменту наведена на рис. 2.1.
Рисунок 2.1 – Схема середовища міжнародного менеджменту
Базовим елементом середовища є політико-правове середовище міжнародних корпорацій.
Політична складова політико-правового середовища містить три фактори впливу на діяльність міжнародних корпорацій.
1.Урядові позиції щодо міжнародних операцій:
стимули для започаткування бізнесу в країні-господарі (низькі процентні ставки за кредит, податкові пільги, прискорена амортизація, дотації і субсидії);
установлення різних вимог до міжнародних компаній, виходячи зі свого суверенітету (обмеження частки іноземного капіталу у статутному фонді підприємств, вимоги продавати товари і технології на місцевих ринках, створення робочих місць для місцевого населення і т. д.).
2.Ефективність державного управління:
наявність бюрократичних структур, що заважають діяльності БНК (МНК);
вплив бюрократичних структур на законодавство у власних інтересах;
хабарництво.
3.Політична стабільність:
експропріація і націоналізація;
політичні ризики;
тероризм.
Структура основних даних політичного аналізу зовнішнього середовища містить такі елементи:
Політичний режим у країні-господарі (країні перебування)та його відносини з країною базування.
Міждержавні угоди між країною перебування і країною базування.
Участь країни в політичних блоках і міжнародних економічних союзах.
Політичні партії і громадські організації в країні базування.
Найвидатніші політичні лідери (короткі біографічні дані).
Основні політичні партії і найвпливовіші громадські організації в країні перебування.
Загальна оцінка політичної стабільності у країні.
З урахуванням різноманітного історичного досвіду існує чотири правових системи: звичайне, цивільне, теократичне та соціалістичне право, які використовуються в усіх країнах з певними особливостями.
Національні системи права мають безпосередній вплив на процес управління зарубіжними відділеннями міжнародних корпорацій.
Прикладами міжнародного права є: Женевська конвенція з прав людини, Віденська конвенція дипломатичної безпеки, Загальна угода з торгівлі і тарифів (САТТ), двосторонні і багатосторонні міждержавні угоди про торгівлю, співробітництво і т. ін.
