загрузка...
 
Моногибридне схрещування. Закон одноманітності гібридів першого покоління
Повернутись до змісту

Моногибридне схрещування. Закон одноманітності гібридів першого покоління

У дослідах Менделя при схрещуванні сортів гороху, які мали жовте і зелене насіння, все потомство (тобто гібриди першого покоління) виявилось із жовтим насінням.

Виявлена закономірність була названа законом одноманітності гібридів першого покоління. Вияв ознаки у першому поколінні отримав назву домінантного, а той вияв, що був пригнічений, тобто не проявився, назвали рецесивним. Мендель запропонував позначати літерами латинського алфавіту. Алелі одного гена прийнято позначити однією літерою, але домінантний – великою (А), а рецисивний – малою (а).

Згадаємо, що кожна клітина тіла має диплоїдний набір хромосом. Всі хромосоми парні, а алелі генів знаходяться у гомологічних хромосомах. Особина, гомозиготна за домінантним алелем, записується як АА, за рецесивним – аа, геретозиготна – Аа. Досліди показали, що рецесивний алель проявляється тільки у гомозиготному стані, а домінантний – як у гомозиготному, так і у гетерозиготному.

Гени розташовані у хромосомах. Отже, у результаті мейозу гомологічні хромосоми (а з ними алельні гени) розходяться у різні гамети. Оскільки гомозиготна особина у своєму наборі хромосом містить один і той самий алель, то така особина утворює один тип гамет.

Досліди з схрещування запропоновано записувати у вигляді схем. Домовилися батьків позначати літерою Р (лат. parents – батько), особин першого покоління – F1 (лат. filii – діти), особин другого покоління – F2 і т.д. Схрещування позначають знаком множення (х), генотипову формулу материнської особини записують першою, а батьківської – другою. У першому рядку виписують генотипові формули батьків, у другому – типи їхніх гамет, у третьому – генотип гібридів першого покоління.

 

Оскільки у першого батька тільки один тип гамет (А) і у другого батька також один тип гамет (а), можливе лише одне поєднання – Аа. Всі гібриди першого покоління виявилися одноманітними; гетерозиготними за генотипом і домінантними (жовте насіння) за фенотипом.

Отже, перший закон Менделя, або одноманітності гібридів першого покоління, можна сформулювати так: при схрещуванні гомозиготних особин, які відрізняються за однією парою альтернативних виявів ознаки, все потомство у першому поколінні одноманітне як за фенотипом, так і за генотипом.

Закон розщеплення. При схрещуванні однорідних гібридів першого покоління між собою (самозапилення або споріднене схрещування) у другому поколінні з’являються особини як з домінантними, так і з рецесивними виявами ознаки, тобто спостерігається розщеплення.

 

Узагальнюючи фактичний матеріал, Мендель дійшов висновку, що у другому поколінні відбувається розщеплення виявів ознаки у певних частотних співвідношеннях, а саме: 75% особин мають домінантні вияви ознаки, а 25% - рецесивні (співвідношення за фенотипом 3:1). Проте за генотипом співвідношення 1АА: 2Аа:1аа. Ця закономірність отримала назву другого закону Менделя, або закону розщеплення.

З другого закону Менделя можна зробити висновок:

алелі гена, перебуваючи в гетерозиготному стані, не змінюють один одного;

при дозріванні гамет у гибридів утворюється приблизно однакова кількість гамет з домінантними і рецисивними алелями;

при запліднені чоловічі й жіночі гамети, що несуть домінантні і рецесивні алелі, вільно комбінуються.

Таким чином, другий закон Менделя формулюється так: при схрещуванні двох гетерозиготних особин, тобто гібридів, які аналізуються за однією парою альтернативних виявів ознаки, у потомстві спостерігається розщеплення за фенотипом у співвідношенні 3:1 і за генотипом 1:2:1.

Правило розщеплення свідчить, що хоч у гетерозигот проявляються лише домінантні алелі, проте рецесивні алелі не втрачені, більше того, вони не змінюються. Отже, алелі гена знаходячись у гетерозиготному стані, не зливаються, не розводяться, не змінюють один одного. Цю закономірність Мендель назвав гіпотезою чистоти гамет. Дана гіпотеза має цитологічне обґрунтування. Соматичні клітини мають диплоїдний набір хромосом. У однакових місцях (локусах) гомологічних хромосом знаходяться алелі гена. Якщо це гетерозиготна особина, то у одній із гомологічних хромосом розміщений домінантний алель, у другій рецесивний. При утворенні статевих клітин відбувається мейоз і в кожну з гамет потрапляє лише один алель гена. Гамети залишаються «чистими», вони несуть лише один з альтернативних виявів ознаки.



загрузка...