складної взаємодії генів, точніше – між продуктами їх діяльності – білками-ферментами. Цю взаємодію можна зобразити у вигляді схеми:
Алельні гени – гени, що знаходяться в однакових ділянках (локусах) гомологічних хромосом і обумовлюють формування альтернативних ознак.
Розрізняють такі види взаємодії алельних генів:
повне домінування, неповне домінування, наддомінування, кодомінування.
Повне домінування – пригнічення, прояв у гібридних клітинах гена одного батьківського геному (сукупності всього спадкового матеріалу організму), тоді як гомологічний ген іншого батьківського геному є присутнім, але не проявляється, його дія пригнічується.
А – жовт. P: ?АА X ?аа
а – зел. F1: Аа (жовт.)
Неповне домінування – така форма взаємодії, коли у гетерозиготного організму (Аа) домінантний ген (А) не повністю пригнічує рецесивний ген (а), внаслідок чого проявляється проміжна між батьківськими ознака:
А – червоні квіти P: ?АА X ?аа
а – білі квіти F1: Аа (рожеві)
Наддомінування – коли ген у гетерозиготному стані виявляється сильнішим, ніж у гомозиготному.
АА – норм. тривалість життя;
Аа – подовжена тривалість;
аа – летальний наслідок (у дрозофіл).
Гетерозис у рослин і тварин - "гібридна сила" – використовується в селекції (життєздатність, швидкий ріст, вага, плодючість).
Кодомінування – одночасний прояв алелей у гетерозиготі за відсутності тенденцій до будь-якого домінування одного над іншим. Класичним прикладом є система груп крові АВ0, коли еритроцити людини з ІV групою крові несуть на поверхні антигени, що контролюються обома алелями.