І Ініціація (від лат. initialis первинний, початковий):
Рисунок 10 – Реплікація ДНК - фосфорилювання – активація дезоксирибонуклеотидів в результаті взаємодії з АТФ;
- розпізнавання точки ініціації (спеціальної послідовності нуклеотидів);
- розкручування молекули ДНК шляхом розриву водневих зв’язків між комплементарними нуклеотидами.
ІІ Елонгація – додавання дезоксирибонуклеотиду до 3'-кінця ланцюга, що росте. Процес каталізується ДНК-полімеразою. Приєднані сусідні нуклеотиди зв’язуються між собою фосфорними залишками та утворюють новий ланцюг ДНК
ІІІ Термінація (від лат. terminalis – кінцевий): після завершення процесу реплікації молекули, що утворилися, розділяються, і кожна дочірня нитка ДНК скручується разом з материнською в подвійну спіраль. Так утворюються дві молекули ДНК, ідентичні материнській.
Значення реплікації:
а) процес є важливим молекулярним механізмом, що лежить в основі всіх різновидів поділу клітин про- й еукаріотів;
б) забезпечує розмноження як одноклітинних, так і багатоклітинних організмів;
в) підтримує сталість клітинного складу органів, тканин і організму внаслідок генетичної регенерації;
г) забезпечує тривале існування окремих індивідуумів та видів організмів;
д) сприяє точному подвоєнню інформації;
е) у процесі реплікації можливі помилки (мутації), що може призводити до порушень синтезу білків з розвитком патологічних змін.