Розділ 9 Тензодатчики та датчики магнітних характеристик на основі масивних і плівкових матеріалів 41 Уявлення про тензоефект
При експериментальних дослідженнях напруженого стану елементів конструкцій перетворення деформації у відповідний сигнал здійснюється за допомогою тензорезисторів. Принцип вимірювання деформації за допомогою тензорезистора полягає в тому, що при деформації змінюється електричний опір. Якщо аналізувати це явище з точки зору процесів електронного розсіювання, то необхідно розрізняти два випадки: масивний монокристалічний або плівковий високодисперсний тензорезистор. У першому випадку основний внесок у тензоефект дають зміна СДВП за рахунок деформації фононного спектра (за аналогією до співвідношення (3.4?) можна позначитиDlоф, але числові значення зміни СДВП у цих двох випадках різні) та зміна геометричних розмірів резистора. Якщо довжина резистора l, площа перерізу S = a?d (а- ширина, d- товщина), то електричний опір резистора пов’язаний з його питомим опором (?) співвідношенням
.
Узявши диференціал від логарифма лівої і правої частин, отримуємо
(3.12)
або після винесення за дужки деформації отримуємо
(3.13)
де коефіцієнт Пуассона для матеріалу тензорезистора.
Якщо тензорезистор перебуває у вільному стані, то із (3.13) отримуємо
,(3.13’)
де К і m – коефіцієнт тензочутливості, виражений через R абоrвідповідно.
Необхідно відмітити, що у практичній і теоретичній тензометрії прийняті різні позначення коефіцієнтів К, m та деяких інших параметрів. Зокрема, в теорії тензочутливості розрізняють коефіцієнти повздовжньої (gl) та поперечної (gt) тензочутливості; якщо ці величини виражаються через питомий опір, то їх відповідно позначаютьglrіgtr(замість m). Крім того, необхідно мати на увазі, що в теорії тензоефекту вивчаються вільні тензорезистори і тому розглядають деформаціїel іet (у практичній тензометрії розглядають окремо деформацію конструкції (e) і чутливого елемента (eч)). Ця розбіжність позначень стає зрозумілою, якщо врахувати, що експериментальна тензометрія розвивалася на основі датчиків із масивних матеріалів (дроти, фольги), а фундаментальні питання тензоефекту аналізувалися на прикладі полікристалічних плівкових систем, тобто ці два науково-прикладні напрями розвивалися незалежно один від одного. Ситуація дещо змінилася при переході до виготовлення чутливих елементів у вигляді тонкоплівкової системи, оскільки відпала потреба у деяких параметрах (наприклад, у коефіцієнті передачі інформації Кпер).
У тому випадку, коли масивний тензорезистор приклеєний до конструкції, співвідношення (3.13) необхідно записати у такому вигляді:
,(3.13”)
де Kпрт = 1 + 2m+ m – коефіцієнт перетворення деформації конструкції (e) за допомогою тензорезистора.
Оскільки між коефіцієнтами К і Кпрт існує зв’язок
К = Кпер.ч?Кпрт,(3.14)
то К = Кпрт лише за умови, що коефіцієнт передачі деформаціїeзв’язуючою речовиною до чутливого елемента Кпер.ч (Кпер.ч = , де - істинна деформація чутливого елемента (див. підрозділ 42)) дорівнює одиниці.
Якщо чутливий елемент виготовлений у вигляді полікристалічної плівкової системи (одно- чи багатошарової), то зміна СДВП, як і у випадку ТКО (співвідношення (3.4’)), відбувається не тільки за рахунок деформаційних змін фононного спектра, а й коефіцієнтів r, p і у випадку багатошарової плівки, величини Q.
Явище тензоефекту було відкрите в 1856 році Кельвіним, досліджувалося О.Д.Хвольсоном (1881р.), Колумбані й Туре (1960р.), Паркером і Кринським (1963р.), Мейксином і Худзинським (1967р.), Варкушем (1980р.). Найбільші теоретичні досягнення у вивченні ефекту тензочутливості пов’язані з іменами Тельє, Тоссе і Пішар. Найбільш важливі досягнення кафедри прикладної фізики СумДУ пов’язані з експериментальними дослідженнями тензочутливості одно- та багатошарових плівок та розробленням нової теоретичної моделі, яка враховує деформаційні ефекти для коефіцієнтів r, p i Q.
Піонерами застосування тензоефекту в промисловості є Сіммонс та Руже (США), які вперше запатентували і виготовили тензорезистор (1938р.). Значні успіхи в тензометрії металевими або напівпровідниковими резисторами мають Н.П.Клокова (Росія) та Ю.А.Тхорик (Україна).
У світі найбільш відомі 30 фірм США, ФРН, Великобританії та Японії, які випускають тензодатчики, що працюють в галузі великих деформацій і температур.