Розділ 1 Витоки димензіональної лексики (слів міри і ваги) англійської мови 1.1 До питання про слова-вимірювачі у лінгвістичній літературі
У монографії досліджуються питання семантичного генезису слів міри та ваги англійської мови. Слова-вимірювачі вивчаються тут на фоні значень, що історично закріпилися за формами досліджуваних слів. При дослідженні еволюції слів міри та ваги, їх "низхідних" та "висхідних" зв’язків (терміни А.О.Білецького) використовувались досягнення вітчизняних та зарубіжних лінгвістів, а також дані лексикографічних робіт [34; 53; 57; 65; 68; 71; 75; 76; 78; 83; 85; 87; 90; 101; 104; 108; 109; 111; 114; 115].
Поняття міри та ваги виникло на початку розвитку людського суспільства та відіграло значну роль у його повсякденній діяльності. Без вимірювання неможливо було обійтися ні при створенні засобів праці, ні при будівництві помешкань та доріг. Для вдоволення потреб суспільства велике значення мало використання вимірювання в усіх його формах. З розвитком цивілізації вимірюванню надають все більшого значення.
Життя викликало у людей потребу у лічбі, числах та їх найменуваннях – числівниках. Поняття числа виникло ще в давній період із переліку уособлених предметів. Система лічби була в багатьох мовах пов’язана з рукою, про що свідчать елементи десятеричної та п’ятеричної систем числення в окремих мовах. У французькій мові мають місце елементи і двадцятеричної системи, де, наприклад, число 80 передається через "чотири-двадцять" (quatre-vingts), 90 – через "чотири – двадцять – десять" (quatre-vingts-dix). Гренландці до 10 рахують за допомогою пальців рук, а до 20 – ще за допомогою пальців на ногах; 20 у них має значення "людина" (innuk), власник 20 пальців на ногах і руках [39].
Є й інші способи конкретизації при обчисленні. Так, малайці рахують коней, птахів по хвостах: "5 хвостів коней" = "5 коней", "8 хвостів буйволів" = "8 буйволів".
В уособленні числа від предметів бачимо абстрагуючу роботу людського розуму. Ф.Енгельс писав: "Понятие числа и фигуры взяты не откуда-нибудь, а только из действительного мира. Десять пальцев, на которых люди научились считать, т.е. производить первую арифметическую операцию, представляют собой все, что угодно, только не продукт свободного творческого разума. Чтобы считать, надо иметь не только предметы, подлежащие счету, но обладать уже способностью отвлекаться при рассмотрении этих предметов от всех прочих их свойств, кроме числа, а эта способность есть результат долгого, опирающегося на опыт, исторического развития".
Еволюція числівників наочно показує діалектику процесу пізнання від конкретно-почуттєвого до абстрактного в думці, а від нього - до конкретного мислення.
Кількісні характеристики можуть передаватись і лексико-морфологічними засобами. Так, в англійській мові є група афіксів – носіїв визначеного та невизначеного кількісного значення: uni- "один", mono- "один", bi-, di- "два", tri- "три", quadr- "чотири", quint- "п’ять", penta- "п’ять", hez- "шість", hept- "сім", octo- "вісім", deci- "десять", heet- "сто", cent- "сто", poly- "багато".
Крім того, у сучасній англійській мові виділяються частиномовні групи, що виражають кількісну оцінку, наприклад: прислівники - twofold, threefold, once, twice, piecemeal, much; займенники – both, several, all, each other, one another; прикметники - double, little, bipartisan, tripartite; дієслова - to ten, to double, to pair, to couple; іменники - score, dozen, couple, yard, mile, pound, ton; числівники - three, four, five, hundred.
Конкретно та уніфіковано кількісні характеристики в англійській мові передаються лексичною, замкнутою приблизно у двадцять коренів, групою числівників [8; 39].
Синтаксичні сполучення є також одним із засобів передачі кількісних відношень у мові. Порівняйте сполучення числівник-іменник (NumS), займенник-іменник (PrS), прикметник-іменник (AdjS), наприклад: three books, four pages, а million pens – NumS, all students, much knowledge, many children – PrS, double task, bipartisan policy, tripartite system – AdjS. Означуваним у кількісному відношенні виступає іменник. Але англійській мові притаманні й інші синтаксичні сполучення, де кількісним модифікатором є іменник, наприклад: a group of students, a pair of persons, a couple of chairs, a cup of coffee, yards of silk, miles of road – S1 of S2. Тут S1 є кількісним означенням S2. Іменники можуть не тільки кількісно детермінуватись, але й самі виступати засобами номінації кількісних оцінок. Кількісні характеристики об’єктивного світу пізнаються у процесі обчислення та вимірювання, результати яких фіксуються за допомогою мовних засобів. Так, серед іменників англійської мови виділяються дві групи слів, які відповідно позначають числові та вимірювальні характеристики предметів. Іменники, які використовуються для номінації числових оцінок дискретних предметів, у даній роботі називаються лічильними словами. До таких слів відносять одиниці типу score, dozen, couple, thousands та ін. У цих словах поєднуються ознаки іменника (позначають предмети, мають граматичні ознаки іменника) та числівника (виступають носіями семи квантитативності). Лічильні слова діляться на:
а) іменникову групу типу score, pair, couple, brace, yoke;
б) групу слів, утворених від числівників типу thousands, millions, dozen, etc.
Іменники, що використовуються у мові для номінації вимірювальних оцінок предметів та явищ, у роботі називаються словами-вимірювачами. До них в англійській мові належать слова типу mile, yard, ton, bushel, volt, ampere та ін. У даній роботі розглядаються не всі слова-вимірювачі, а лише слова міри та ваги. Терміни "слова міри та ваги" та "слова-вимірювачі" вживаються паралельно, при цьому автор усвідомлює, що зазначені терміни співвідносяться як родові та видові поняття. Вивчення слів міри та ваги становить лінгвістичний інтерес, надає можливість осмислити питання еволюції та становлення цілого тематичного ряду в системі англійської мови, з одного боку, і обумовленість мовних номінацій кількісних оцінок, з іншого.
Слова міри та ваги у даній монографії досліджуються у декількох аспектах. Указані слова розглядаються в домені їх становлення. Динаміка досліджуваних слів аналізується на фоні смислової структури вихідних форм. На особливу увагу заслуговує є словотворча, граматична та лексична валентність слів міри та ваги, процес їх термінологізації та детермінологізації. Джерелом інформації служили словники, досягнення вітчизняної та зарубіжної лінгвістичної думки. У роботі подаються результати власного осмислення емпіричного матеріалу.
Слова міри та ваги досліджуються в історичній, технічній та лінгвістичній літературі. Слова міри та ваги цікавлять істориків як віхи пізнання цивілізації суспільства. Дані метрології (метрон – "міра", логос – "слово, вчення, знання") служать не тільки аутентичним джерелом пізнання економічних укладів минулого, еволюції виробництва, контактів народів, але також і засобом встановлення локальних та часових факторів. Так, Е.Тейлор пише: "Можно легко догадаться заранее, что человек впервые стал производить измерения, как и считать, при помощи своего собственного тела. Когда варвары узнавали при помощи ширины своих пальцев, насколько одно копье длиннее другого, или когда при постройке хижины они догадались, как нужно поставить одну ногу перед другой, чтобы получить расстояние между колами, они возвели искусство измерения на его первую ступень". Питання становлення, функціонування вимірювачів, їх числові константи та співвідношення вивчаються математиками, фізиками, комітетами стандартизації.
Слова міри та ваги вивчаються різними за характером дисциплінами, серед яких особливе місце займає і мовознавство. Так, М.М. Покровський робить висновки про типологічні семантичні закономірності вказаних слів у дистантних мовах. Вчений зазначає, що слова міри та ваги можуть функціонувати для позначення як кількісних оцінок, так і самого вимірюваного.
Слова міри та ваги вивчаються у працях Ф.П.Філіна, який вказує на їх тісний зв’язок з побутовою лексикою: "Измерение земельной площади начинает идти по различным признакам. Современные говоры выявляют измерение по работе (какую площадь земли обрабатывает работник в один прием и пр.), частям, навозным кучам и т.д. Так, в широком распространении имеется измерение земли гонами, загонами".
У працях Н.С. Бондарчук знаходимо підтвердження тому, що джерелом вимірювальної лексики у різних говірках виступає побутова лексика. Сіно вимірюється "возами" та "купами".
І.В.Арнольд у докторській дисертації присвячує декілька сторінок одиницям вимірювання, серед яких розглядаються слова міри часу, простору та грошових номінацій. Вона обґрунтовує висновок про термінологічність вказаних слів, робить зауваження про "обов’язкові позиції зліва та справа".
М.Л. Худаш, досліджуючи лексику документів 16-17-го сторіч, приділяє особливу увагу метрологічним і нумізматичним термінам. Указані слова, за словами вченого, слід віднести до групи суспільно-економічної лексики, бо метрологічні терміни визначають поняття, що безпосередньо асоціюються з господарством та економікою.
Зазначені вище праці не є поодинокими дослідженнями вказаних слів у лінгвістичній літературі. Але ми не зупиняємося на їх детальному аналізі, бо це було зроблено до нас у працях В.О.Вінника, де автор надає цінну бібліографію з досліджуваного питання та ретельно вивчає питання еволюції слів міри та ваги в українській мові.
В.С.Шах-Назарова, досліджуючи шляхи поповнення смислової структури англійських іменників, робить зауваження стосовно метонімічного походження деяких вимірювачів. Пор.: "бочка, бочонок" ? "одиниця вимірювання об’єму, вантажу", "міра ваги", peck "пак, пакет" ? "міра ваги".
З.Патридж нагадує про вихідні значення окремих слів-вимірювачів. Г.Бредлі серед латинських запозичень виокремлює вимірювачі pound, inch, mile. Генетичні зв’язки слів досліджуються і англістом Е.Мейєр (Myers). Зустрічаються окремі зауваження стосовно зазначених слів у працях Есперсена.
Пор.: "Систематическая специализация иногда приводит к обособлению определенной группы слов. Это относится к таким английским словам меры, как acre (ранее обозначало "поле"), fathom, foot, hogshead, mile, ton, yard" [32].
Доволі цікавими є думки Б.Уорфа про розподіл іменників на дві групи, з яких до першої входять слова типу a man, a hill, a stick, а до другої – номінації предметів однорідної, аморфної маси, що не має меж, типу water, air, rain, snow, rock, grass, meat, glass.
Кількісна конкретизація другої групи слів відбувається за рахунок першої, наприклад: a stick of wood, a cake of soap, a glass of water, a cup of coffee. Взаємозв’язок та взаємообумовленість процесів лічби та вимірювання, на думку Б.Уорфа, обумовлюються іманентною системою мови [44; 47; 51; 64; 70; 72; 73; 81-82; 102].
Д.І.Менделєєв, який багато зробив для введення метричної системи мір у Росії, зауважував, що будь-яка наука починається з вимірювання, а точні науки взагалі неможливі без міри. Вимірювати довжину, поверхню, об’єм, ємність предметів, порівнювати результати цих операцій людина змушена повсякденно. При вимірюванні встановлюється числове відношення між вимірюваною величиною та раніше вибраною одиницею вимірювання, еталоном. Вимірювання може мати неопосередкований характер, тобто здійснюватися за допомогою простого зіставлення еталона та вимірюваного, а також бути складним опосередкованим процесом, із застосуванням спеціальних приладів, обчислювальних машин і таке інше. Перший спосіб є більш давнім і належить до ранніх етапів пізнавального процесу.