Для банків та їх клієнтів – міжнародних торговців, експортерів та імпортерів дуже важливо знати не тільки курс конвертації валют, а й дату, коли на їх рахунок зарахують придбані валютні кошти. При значних обсягах грошових оборотів необхідно чітко контролювати свою ліквідність і платоспроможність. Тому в банківській практиці важливого значення набуває «дата валютування» (value date) – дата виконання умов угоди, тобто фактичного переміщення коштів. Датами валютування певної валюти можуть бути тільки робочі дні, крім вихідних і святкових.
У світовій практиці заведено проводити конверсійні операції між банками на другий робочий банківський день, тобто на умовах спот (spot). Умови розрахунків спот необхідні для контрагентів угоди для того, щоб протягом поточного і наступного днів ретельно опрацювати необхідну документацію, оформити платіжні документи для виконання умов угоди.
Дата операції – це дата укладення угоди, коли продавець погоджується продати, а покупець придбати іноземну валюту. На цю дату операції відображаються в бухгалтерському обліку.
Наприклад: два банки в понеділок 21.12.2009 р. уклали угоду про конверсійну операцію на умовах спот. Тоді дата валютування припадає на середу 23.12.2009 р. При здійсненні угоди в четвер 24.12.2008 р. дата валютування вже буде в понеділок 28.12.2009 р. Дні 21.12.2009 р. та 24.12.2009 р. вважаються датами укладення угоди.
Усі головні валюти торгуються на умовах спот. Але так само існує практика проведення конверсійних операцій із датою валютування до споту – «сьогодні» (today) і «завтра» (tomorrow). Це може бути пов’язано з інтересами клієнтів або з особливостями торгівлі національними валютами різних країн.
Іноді на валютному ринку виникають відхилення від прийнятих правил визначення дати спот з різних причин. Це – святкові дні в країні однієї з валют, технічні моменти, коли неможливо розрахуватися у певний день. Тоді банки визначають дату спот на перший робочий день, котрий є реальним розрахунковим днем для даної пари валют.
Також бувають ситуації, коли банки не можуть провести конверсійну операцію один з одним на одну дату валютування (наприклад, немає прямих відкритих кредитних ліній). Тоді угоду проводять із рознесеними датами валютування (split value date).
Наприклад, банк А продав швейцарські франки банку Б за євро, але у нього немає на банк Б кредитної лінії, тобто банк А ризикує тим, що, відправивши швейцарські франки, він не отримує євро. Тому сторони домовляються, що банк Б розрахується в євро наумовах спот, а банк А – швейцарськими франками з датою валютування спот плюс один день.