Ф’ючерсна ціна та особливості її формування для валютного ф’ючерса.
Ф’ючерсні контракти, в основі яких є різні види базових активів, мають свої (теоретичні) особливості в ціноутворенні. Але загальним є те, що котирування ф’ючерсного контракту вище від поточної ціни базового активу називають терміном контанго, а котирування нижче ціни базового активу – беквардейшн.
Вартість валютних ф’ючерсів оцінюють виходячи з принципу паритету валютних курсів і процентних ставок. У загальному випадку формула для визначення ціни валютних ф’ючерсів (ґрунтується на концепції складних процентів) має такий вигляд:
де t – кількість днів, що залишились до виконання контракту; Pf – ціна контракту з терміном виконання t днів;
Ps – спот-курс базової валюти;
R(t) – річна процентна ставка в національній валюті для позичок з терміном погашення t днів;
r(t) – річна процентна ставка в іноземній валюті для позичок з терміном погашення t днів.
Зауважимо, що при визначенні ціни валютних ф’ючерсів у ряді країн (наприклад, у Великобританії, Канаді) у наведеній формулі показник ступеня t/360 потрібно замінити на t/365.
