Сутність кореспондентських відносин між комерційними банками.
Кореспондентські міжбанківські відносини – це:
різноманітні форми співробітництва між двома банками, які базуються на коректному, чесному та узгодженому виконанні взаємних доручень;
договірні відносини між банками про здійснення платежів, розрахунків та інших послуг, що їх виконує банк за дорученням і на кошти іншого (згідно з банківським законодавством України).
Предметом кореспондентських відносин є ділові відносини між двома банками. Кореспондентські відносини актуальні в тому випадку, коли один банк з метою здійснення своїх операцій хоче користуватися послугами іншого банку.
Потреба наявності кореспондентських відносин зумовлена такими чинниками: необхідність знання права і звичаїв торгівлі країн; необхідність знання особливостей іноземних ринків; ведення рахунку і розрахунків в іноземній валюті; географічна віддаленість; інший часовий пояс; знання іншого ринку.
Таким чином кореспондентські відносини використовуються при здійсненні зовнішньоекономічних операцій з метою:
звернутися за консультацією про торгові і правові звичаї безпосередньо до партнера у відповідній державі;
одержати довідку про фірми-резиденти цих держав з метою консультації власних клієнтів;
рекомендувати партнера як адресата-референта; рекомендувати третій особі партнера як уповноваженого з перевірки підписів посадових осіб; включити банк-кореспондент як посередника у проведення угод по інкасо або акредитиву та ін.
Отже, головною метою кореспондентських відносин є їх використання для надання послуг клієнтам банку (здійснення базисних операцій): платіжний оборот; проведення комерційних операцій; платіжний оборот без документів; документарні операції; платежі по чеках; надання гарантій.
Операції через інкасо або акредитив визначаються як документарні операції. Для розрахунків підприємств нашої країни із зарубіжними контрагентами характерні документарні операції, тобто платежі, які здійснюються на підставі документів, що підтверджують факт перевезення товару, його оцінку, страховку і стан. До таких документів належать морські коносаменти, авіаційні та залізничні накладні, страхові поліси, рахунки-квитанції, свідоцтва про походження товару, сертифікати якості, довідки про вагу вантажу. Вказані розрахунки здійснюються у формі документарних інкасо та документарного акредитива на платній основі. Як правило, банки заздалегідь обмінюються каталогами тарифів за вказані послуги.
До числа операцій, які базуються на угодах з клієнтурою, належать платежі по чеках надання гарантій. Чеки оформлюються або банками за дорученням клієнтів (індивідуальних чи фірмових) з метою виконання зобов’язань або чек пред’являється самим клієнтом на ім’я його банку. Чеки використовуються тоді, коли між наказодавцем бенефіціаром немає рахунку і коли врегулювання зобов’язань не може бути досягнуто через переказ. Як правило, банк може брати на себе різні види гарантій за дорученням клієнтів (наприклад, гарантію платежу, гарантію поставки товарів, гарантію виконання зобов’язань, гарантію забезпечення) та відповідає за їх зобов’язання.