Недокументарні форми розрахунків. Авансові платежі.
міжнародній практиці розрахунків авансові платежі є найбільш вигідною формою для експортера.
Аванс – це грошова сума або майнова цінність, яка передається покупцем продавцеві до відвантаження товару в рахунок виконання зобов’язань за контрактом. Отже, аванс може бути в грошовій і товарній формах. Товарна форма авансу передбачає передання імпортером експортеру сировинних матеріалів або комплектуючих, необхідних для виготовлення замовленого обладнання.
Грошова форма авансу передбачає сплату покупцем узгодженої за контрактом суми рахунок належних за договором платежів до відвантаження товару (надання послуги), а іноді навіть до початку виконання контракту.
світовій практиці розрахунків авансові платежі використовуються, якщо:
продавець не впевнений у платоспроможності покупця; економічна і політична ситуація в країні покупця нестабільна;
при поставці дорогого обладнання (кораблів, літаків), яке виготовлене за індивідуальним замовленням;
при поставках рідкісних дефіцитних товарів, а також товарів стратегічного призначення (ядерного палива, зброї тощо);
у разі досить тривалих строків дії контракту.
Від авансу необхідно відрізняти завдаток і відступні.
Завдаток, як і аванс, видається в рахунок суми, яка вказана в договорі. У разі невиконання умов договору контрагентом, що дав завдаток, він втрачає повну суму завдатку. Якщо ж невиконання зобов’язань за контрактом виявиться з боку сторони, що отримала завдаток, то ця сторона, як правило, зобов’язана повернути його у більшому розмірі (часто подвійному). Таким чином, завдаток не звільняє сторону, яка не виконала договір, від відшкодування збитків іншій стороні.
Відступні являють собою обумовлену в договорі суму, сплативши яку контрагент звільняється від взятих на себе зобов’язань за контрактом без відшкодування додаткових збитків іншій стороні. Таким чином, якщо аванс і завдаток спонукають контрагентів до своєчасного виконання договору, то відступні – навпаки, при відповідних обставинах можуть послабити стимули до виконання контракту.
Світова практика свідчить, що авансові платежі, як правило, становлять 10-30% суми контракту. При цьому частина контракту, що авансується, залежить від призначення авансу. Так, якщо видається завдаток у рахунок суми, що вказана в договорі, то він дорівнює зазвичай 10-15% суми контракту. Аванс імпортера на виконання спеціального замовлення або поповнення обігового капіталу експортера досягає 30-50% суми контракту. Водночас аванс як форма розрахунків за контрактами з довгостроковим партнером або на основі міждержавних угод може досягати 100% суми контракту. Іноді в контракті передбачається сплата авансу кількома внесками: наприклад, 10-20% вартості замовлення – при підписанні контракту і 15% – після подання технічної документації. Цей метод має назву поетапних платежів.