Під грошовим обігом розуміють рух грошей, що опосередковує рух товарів і послуг. Грошовий обіг обслуговує купівлю-продаж товарів і послуг, а також рух фінансів (сукупність усіх грошових засобів, а також система їх формування, розподілу і використання).
Формою грошового обігу виступає грошова система. Найважливішими елементами грошової системи є:
національна грошова одиниця;
масштаб цін;
форми грошей;
валютний паритет;
інститути, що регулюють грошовий обіг.
Історія знає три типи грошових систем: біметальну, монометальну і систему нерозмінних кредитних (символічних грошей). Закони грошового обігу полягають у дотримуванні в обігу необхідної кількості грошей. Найпростішою формулою визначення цієї необхідності є: маса грошей в обігу прямо пропорційна вартості товарів і послуг, товарна маса, що знаходиться в обігу, обернено пропорційна швидкості обертання грошової одиниці. Цей закон враховує виконання грошима функцій міри вартості та засобу обігу і може бути представлений формулою:
де:К – кількість грошей, необхідних для товарного обігу в певному році;
?Ц*Т– вартість товарів та послуг, що реалізуються у певному році;
О – середнє число обігів за рік кожної грошової одиниці.
З розвитком функції грошей як засобу платежу ця формула набуває більш складного вигляду:
,
де:К – сума цін товарів, проданих у кредит;
П – сума платежів за борговими зобов’язаннями; В – сума взаємопогашених безготівкових платежів.
Коли товар продається в кредит (К) і коли платежі взаємопогашаються (–В), наявних грошей непотрібно (у формулі перед К і В стоїть знак –); коли ж настає термін платежу, гроші потрібні (перед П стоїть знак +).
Таким чином, основними елементами закону грошового обігу є товарна маса, що перебуває в обігу, рівень цін товарів і швидкість обігу грошей.
Ці формули відображають закони обігу або їх готівкових знаків (банкнот, монет) в обігу.
Окрім готівкових грошей у сучасній економіці більшість товарів і послуг реалізується через безготівковий обіг. Зростання останнього робить непридатним застосування зазначених формул. Тому використовують рівняння Фішера:
,
де:М– маса грошей (готівка і безготівкові чекові гроші); V– швидкість обігу грошей;Р– ціни товарів та послуг (рівень цін);Q– обсяг товарної маси (кількість товарів і послуг). Звідси: .
Зі сформульованих законів випливає дуже важливий принцип грошового обігу – обмеження грошової маси реальними потребами обігу, тобто грошова маса повинна відповідати потребам обігу.
,
.