Прибуток виступає метою підприємницької (виробничої) діяльності фірми. У цілому це перевищення ціни (обсягу реалізації продукції) над середніми (або сукупними) витратами.
Середній прибуток = Ціна – Середні витрати;
Валовий прибуток = Обсяг реалізації продукції – Валові витрати.
Таким чином, валовий прибуток є різницею між обсягом реалізації (доходом фірми) і її витратами.
Доход Д дорівнює ціні Р, помноженій на обсяг реалізованої продукції Q:Д = Р·Q.
Таким чином, прибуток П можна знайти за формулою:П = Д – В = Р·Q –В; П = Р·Q –В.
Формула прибутку свідчить, що він залежить від ціни реалізації продукції Р, обсягу виробництва (реалізації) Q та витрат В. Чим вищі ціни та більший обсяг виробництва, тим (за рівних інших умов) більший прибуток. Чим менші витрати, тим, за рівних інших умов, більший прибуток.
У зв’язку з таким підходом до прибутку, залежно від того, які витрати враховуються при його обчисленні, виділяють бухгалтерський прибуток, економічний прибуток та нормальний прибуток.
Бухгалтерський прибуток – це різниця між доходом і бухгалтерськими витратами; економічний прибуток – різниця між доходом і економічними витратами; нормальний прибуток – різниця між бухгалтерським та економічним прибутком. У принципі, нормальний прибуток – це сума, яка дорівнює неявним витратам.
Відношення прибутку до витрат називають нормою прибутку. Норму прибутку виражають, тому її формула має вигляд:
П = (Р Q – В) / В·100.
Якщо норма прибутку дорівнює 20%, то це означає, що ціна одиниці товару перевищує собівартість (середні витрати) на 20%. З формули видно, що норма прибутку визначається ціною реалізації, обсягом продажу та витратами: вона перебуває у прямій залежності від ціни й обсягу виробництва і в оберненій залежності від витрат (собівартості продукції).
Норма прибутку характеризує ефективність господарювання: чим вона вища, тим вищою є ефективність виробництва. Інколи норму прибутку називають рівнем рентабельності.