За своєю сутністю та механізмом впливу на процес суспільного відтворення кредит є однією з найскладніших економічних категорій. Щодо цього він поступається хіба що тільки категорії грошей. Тому в економічній теорії протягом кількох століть ведуться дискусії навколо питань, пов’язаних із сутністю та роллю кредиту. Ці дискусії тривають і досі. Найпоширенішими в економічній літературі є два підходи до визначення сутності кредиту:
ототожнення кредиту з цінністю, яка передається одним економічним суб’єктом іншому в позику. При такому підході увага дослідника зміщується на саму позику, її правову форму, що зумовлює вихолощування з кредиту його економічного змісту;
ототожнення кредиту з певним видом економічних відносин, які формуються в суспільстві. Такий підхід дає можливість глибше дослідити економічні аспекти кредиту, економічні чинники його існування, основи та закономірності його руху. Тому цей підхід у сучасній літературі переважає.
За своєю сутністю кредит — це суспільні відносини, що виникають між економічними суб’єктами у зв’язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності, строковості та добровільності. Кредитні відносини мають низку характерних ознак, які конституюють їх як окрему самостійну економічну категорію — кредит.
Існують три форми кредиту – комерційний, банківський і державний. Комерційний кредит надається одним підприємством іншому у вигляді продажу товарів із відстрочкою платежу. Він має товарну форму. Комерційний кредит оформлюється векселем.
Банківський кредит надається банками в грошовій формі підприємствам, населенню і державі. Кредитні відносини між банками і клієнтами виникають не тільки при одержанні останніми позики, а й при розміщенні ними своїх заощаджень у вигляді внесків на поточних і депозитних рахунках.
Сфера використання банківського кредиту ширша, ніж комерційного. Кредит поділяється за термінами і видами. За термінами кредити поділяються на короткострокові – до одного року, середньострокові – до п’яти років, довгострокові – більше п’яти років.
За видами банківські позики згруповані залежно від певних ознак. Залежно від економічної сфери застосування кредит поділяють на внутрішній і міжнародний. В умовах дворівневої банківської системи виділяють кредити центральних і комерційних банків. Кредити комерційних банків поділяють на виробничі і споживчі, в оборотні фонди обігу, а також в основні фонди. Виділяють також забезпечені і незабезпечені кредити.
Особливою формою кредиту є державний кредит, коли позичальником або кредитором є держава чи місцеві органи влади.
Виділяють також іпотечний кредит та споживчий кредит. Іпотечний надається спеціальними (іпотечними) банками під заставу нерухомого майна – землі, будівель тощо. Споживчий кредит надається населенню для купівлі дорогих предметів споживання – будинку, квартири, автомобіля, земельної ділянки (дачі) тощо.
Не зникає і такий вид кредиту, як лихварський – позика грошей приватною особою іншій заради наживи під високий процент.