Тема 16 Форми суспільного продукту у процесі відтворення Суспільний продукт, його форми і методи визначення
Дана тема присвячена національному виробництву. Воно являє собою безперервний рух індивідуальних капіталів, кругообороти яких взаємно переплітаються, утворюючи єдиний ланцюг економічних відносин, що проявляються через ринок, купівлю-продаж товарів і послуг. На макрорівні вивчається економічний стан країни, розглядаються господарські процеси не ізольовано, а в їх тісній взаємодії, в агрегованому, сукупному вигляді.
Результатом виробництва на національному рівні є суспільний продукт. Це синтезоване поняття. До його складу належать різноманітні матеріальні і нематеріальні блага та послуги, які створюються в різних галузях виробництва.
Він являє собою всю суму матеріальних і духовних благ, створених суспільством за певний проміжок часу ( звичайно – за рік ). У практиці господарювання суспільний продукт розраховується по-різному, і тому в реальному житті ми маємо справу з різними його формами залежно від того, які елементи включаються до його складу.
Однією з форм суспільного продукту є валовий суспільний продукт (ВСП). Статистичні органи розраховують його як суму виробленої за рік валової продукції всіх галузей матеріального виробництва.
При визначенні ВСП до його складу завжди включається повторний рахунок виробничих затрат окремих галузей. Тобто у вартість валового продукту входить вартість проміжного продукту ( сировина, паливо, матеріали ). ВСП не дає точного уявлення про ту реальну суму благ, яка створюється протягом року в країні. У зв’язку з цим виникає потреба розраховувати кінцевий суспільний продукт (КСП). Він являє собою всю масу виробленої за певний період часу готової кінцевої продукції. Тобто продукції, яка надходить в особисте або виробниче споживання, на відновлення спожитих засобів праці та нагромадження в готовому вигляді.
Хоча ВСП не дає реальної картини кінцевої діяльності виробництва, він визначає складні госпрозрахункові відносини між підприємствами і галузями економіки. Його розрахунки потрібні для госпрозрахункової комерційної діяльності підприємства (фірми).
Суспільство завжди повинно знати, скільки необхідно проміжного продукту, щоб одержати певну кількість готових для споживання благ. Розраховується КСП за формулою:
КСП = ВСП – МЗ + А, де МВ – матеріальні витрати; А – амортизація;
ВСП і КСП – показники лише матеріального виробництва. У сучасному національному рахівництві обраховують сукупний продукт, який включає результат господарської діяльності не лише в галузях матеріального, а й у галузях нематеріального виробництва.
Про це йтиметься в наступних темах.
Найважливішим результативним показником розвитку економіки країни є чистий продукт ( ЧП ). Він являє собою частину ВСП або новостворену вартість за рік і є результатом живої праці, затраченої в даний період. Це – реальний доход, який використовується для особистого споживання, а також для розвитку виробництва (нагромадження).
Цей показник дістав назву національного доходу ( або також його називають валовим доходом ). Чистий продукт розраховується за формулою:
ЧП = ВСП – МВ.
У марксистській концепції і практиці господарювання часто використовують поняття необхідний та додатковий продукт.
Необхідний продукт – частина ЧП, необхідна для нормального відтворення робочої сили, тобто для підтримання її працездатності, включаючи підготовку нового покоління працівників. За рахунок НП повинні покриватися витрати на харчування й одяг, утримання житла, здобуття освіти, задоволення культурних та соціальних потреб.
Додатковий продукт (ДП) – це частина ЧП, яка виступає як надлишок над НП:
ДП = ЧП – НП.
Поява ДП є результатом зростання продуктивності праці, завдяки чому виробники своєю працею виробляють більше продукту, ніж необхідно їм для життя.
Поява ДП породила економічну можливість експлуатації людини людиною.
Відношення ДП до НП називають нормою ДП:
Н = ДП : НП • 100,
де Н – норма ДП; ДП – додатковий продукт; НП – необхідний продукт.