Тема 17 Розподіл національного доходу. Розподільчі відносини та їх місце у відтворювальному процесі
Як відомо, процес відтворення включає в себе виробництво, розподіл, обмін та споживання. Дана тема присвячена другій фазі розподілу.
Створений у виробництві продукт розподіляється. Розподіл можна визначити як процес визначення частки виробленого продукту для окремих суб’єктів економічної системи чи виробничих потреб.
Розподіл здійснюється, в основному, через ринок ресурсів, товарів і послуг. Ринок ресурсів розподіляє доходи на чинники виробництва, а також засоби виробництва як частину виробленої продукції.
Споживчий ринок розподіляє предмети особистого споживання, визначаючи і частку виробників (фірм) у доходах.
Розподіл здійснюється, насамперед, на ґрунті відносин власності – за власністю на виробничі ресурси.
Розрізняють економічну і соціальну функції розподілу. Економічна функція виявляється у впливі розподілу на національну економіку через систему потреб, інтересів та стимулів. Соціальна функція розподілу спрямована на задоволення і розвиток соціальних потреб.
У політичній економії виділяють такі концепції розподілу:
концепція розподілу класичної школи (А. Сміт, Д. Рікардо, Дж. С. Мілль);
марксистська концепція;
маржиналістська концепція (Див.: Ковальчук В.М. Загальна теорія економіки. – С.224 – 225).
Сучасна теорія розподілу включає аналіз розподілу так званих соціальних доходів, тобто доходів, наданих економічним суб’єктам незалежно від їхнього внеску у створення валового національного продукту. Держава через податкову систему вилучає частину винагород за використання ресурсів у державний бюджет, а потім розподіляє ці ресурси через витрати на соціальні потреби.
Класифікація доходів відбувається за різними критеріями: