загрузка...
 
Економічна система монополістичного капіталізму
Повернутись до змісту

Економічна система монополістичного капіталізму

Капіталізм вільної конкуренції (вільного підприємництва), на думку певних авторів, проіснував близько двох століть і найбільшого розвитку досяг наприкінці XIX – на початку XX ст. Саме на останній період припадає поява таких нових явищ, як розвиток акціонерних товариств, зростання концентрації капіталу і утворення картелів, трестів й інших монополістичних організацій тощо, а також значне і постійне безробіття та колоніальна експансія.

Ці нові явища описували такі відомі економісти, як В. Парето, А. Маршалл, Дж. Гобсон, Р. Гільфердінг, К. Каутський та інші. Свій вклад в осмислення їх вніс і В. Ленін, який у 1916 р. написав працю “Імперіалізм як вища стадія капіталізму ”, де звернув увагу на такі риси монополістичного капіталізму, який названо імперіалізмом у праці Гобсона (англ.) “Імперіалізм: дослідження ” (1902):

концентрація виробництва і капіталу, утворення монополій, які відіграють вирішальну роль в економіці;

злиття банківського капіталу з промисловим і утворення фінансового капіталу, фінансової олігархії;

вивіз капіталу, на відміну від вивозу товару, набуває вирішального значення;

утворення міжнародних монополій (економічних союзів), які ділять світ;

закінчився територіальний розподіл землі крупними капіталістичними державами і розпочалась боротьба за його перерозподіл.

Такий капіталізм дістав назву монополістичного, тому що монополії стали відігравати вирішальну роль в економіці, диктувати свої умови ринку. У цих умовах з’являються такі категорії, як монопольний прибуток та монопольна ціна виробництва.

Монополії поділяють на прості та складні (розвинуті). Прості – пули, корнери, конвенції;складні – трести, синдикати, картелі, концерни, конгломерати. Різниця між розвинутими монополіями – за  ступенем втрати  економічної самостійності підприємств, що увійшли до складу (утворили) монополії. Найбільше втрачають самостійність підприємства при утворенні ними трестів.

Серед проблем монополістичного капіталізму слід звернути увагу на проблеми конкуренції в умовах панування монополій та джерел монопольного прибутку.

Монополія не знищує конкуренцію, а лише модифікує її. У монополістичному капіталізмі існують:

конкуренція між монополіями;

конкуренція всередині монополії;

конкуренція між монополізованими і немонополізованими підприємствами.

Однак у цілому рівень вільної конкуренції знижується, з появою монополій відбувається так зване згасання конкуренції.

Джерелами монопольного прибутку виступають:

праця найманих працівників на власних підприємствах;

частина додаткової вартості, створена в немонополістичному секторі;

нееквівалентний обмін між сферою матеріального виробництва і науково-дослідною сферою.

Особливу роль у монополістичному капіталізмі належить міжнародним монополіям, міжнаціональним корпораціям (МНК) та транснаціональним корпораціям (ТНК), які, фактично, займають панівне становище не лише в економіці окремих країн, а й в усьому світі.

Монополія вносить корективи в поняття “прибуток ”. Її метою виступає монопольно високий прибуток, який одержується завдяки встановленню нею монопольно високої ціни на свою продукцію і закупівлі сировини, матеріалів та комплектуючих за монопольно низькими цінами.

Джерелом монопольно високого прибутку є:

нееквівалентний обмін монополій з підприємствами країн, що розвиваються;

додаткова вартість, створена працівниками даної монополії;

нееквівалентний обмін між монополією і немонополізованими підприємствами;

наявність немонополізованого сектору – поряд із великими монополістичними об’єднанням існує багато дрібнотоварних і середньо-товарних підприємств (малий та середній бізнес).

Дрібнотоварне виробництво при імперіалізмі, хоча і продовжує закономірно витіснятись, залишає, а то й зміцнює свої позиції в тих галузях і видах діяльності, які ґрунтуються на значних витратах капіталу та максимальній наближеності до споживача, значних витратах праці. Воно ґрунтується на приватній власності й особистій праці виробника і членів його сім’ї (дрібні магазини і лавки в торгівлі, перукарні, швейні і взуттєві майстерні, майстерні з ремонту побутової техніки, бензозаправні станції, сімейні ферми в сільському господарстві).



загрузка...