Історичні перспективи економічної системи змішаного капіталізму
У підсумку слід мати на увазі, що змішаний капіталізм як економічна система розвивається в напряму еволюції відносин власності, коли зникає традиційна приватна капіталістична форма останньої, а економічна влада поступово переходить до безпосередніх працівників, у тому числі до управлінців, так званої “техноструктури”. Зосередження основного капіталу в крупних народних підприємствах, розвиток маркетингу, підвищення ролі держави в економіці сприяють тому, що економічний розвиток у масштабі суспільства набуває дедалі більш планомірного, тобто свідомо регульованого, розвитку. Прибуток, як кінцева мета капіталістичного виробництва, відсувається на задній план, а на передній – висувається добробут працівників, задоволення їх матеріальних і духовних потреб.
Зазначеним процесам сприяє і розвиток інформації. Інформатика перетворюється на провідну ланку виробничого процесу, а сама інформація – на форму багатства, домінуючий об’єкт власності. На цьому ґрунті формується спільна духовна власність суспільства, на основі якої нагромаджується його інтелектуальний потенціал. На відміну від власності на уречевлені засоби виробництва, духовна власність не може розвиватися на суто приватній основі.
Звичайно, інформація як об’єкт власності породжує конкурентну боротьбу за володіння інформацією, формує новий соціальний прошарок людей – власників інформації.
Одночасно інформація стимулює й зворотний процес, – не зміцнення, а, навпаки, знецінення відносин приватної власності. Це пов’язано із специфікою споживчого використання інформації як товару. Інформація у процесі споживчого використання не зникає, на відміну від звичайного товару, при продажу не відчужується від свого власника. Останній позбавляється лише повної монополізації на її використання. Він лише в змозі її продати вдруге. Те саме може зробити і покупець.
У цілому ж власниками інформації стає дедалі більша і більша кількість людей, що, зокрема, формує підвалини для подолання відносин власності взагалі.