загрузка...
 
Тема 26 Форми міжнародних економічних відносин. Світові господарські зв’язки та їх форми
Повернутись до змісту

Тема 26 Форми міжнародних економічних відносин. Світові господарські зв’язки та їх форми

Як зазначалось раніше, світове господарство функціонує у формі міжнародних економічних відносин, які відображають ті чи інші світові господарські зв’язки.

Світові господарські зв’язки є матеріальною основою мирного співіснування, спілкування та взаємопереплетіння інтересів різних держав, регіональних угруповань та міжнародних (світових) організацій.

Світові господарські зв’язки пов’язані з усіма фазами суспільного відтворення в масштабі планети: виробництвом, розподілом, обміном та споживанням благ і послуг. Ці зв’язки можна розглядати на трьох рівнях: макро-, та мікро- рівнях.

Макрорівень виявляється у міжнародних економічних відносинах, що визначають і забезпечують у сьогоднішньому світі загальні умови розвитку міжнародних економічних відносин.

Мета рівень – це економічні зв’язки між регіонами, містами, окремими країнами на міжгалузевому рівні.

Мікро рівень – це зовнішньоекономічна діяльність окремих підприємств, фірм тощо. У певному розумінні на мікро рівні діють і транснаціональні корпорації (ТНК).

Функціонування світового господарства у формі світових господарських зв’язків відтінює дві основні тенденції:

Цілісності світових економічних відносин, що ґрунтуються на цілісності самого світового господарства, спорідненості економічних інтересів різних країн, дії економічних законів у світовому господарстві, необхідності переходу до нових типових форм і методів господарювання, які ґрунтуються на досягненнях сучасної НТР в умовах інформаційного суспільства.

Відокремленості національних економік, окремих інтеграційних угруповань, територій та частин світу, які ґрунтуються на відмінностях в економічних інтересах окремих країн, регіонів чи угруповань.

Ці дві тенденції співіснують у формі певних суперечностей. Такі суперечності існують між окремими країнами (Росія й

Україна, Росія і США), між окремими економічними центрами (США і Західна Європа, США і Японія, Західна Європа і Японія), та між окремими економічними угрупованнями (ЄЕС, NАFТА,  АСЕАН  та  ін.).

Суперечності можуть виявлятись, зокрема, в “торговельних війнах ”, у встановленні ембарго (заборони) на поставки певних видів продукції до окремих країн тощо. Більшість із суперечностей вирішуються шляхом домовленостей, взаємних компромісів, уточнення та перегляду договірних умов тощо. Останні можуть здійснюватись як на дво, так і на багатосторонніх  основах.

Прикладом форми досягнення спільних дій у галузі економіки є щорічні зібрання (саміти) семи найрозвинутіших країн світу:  США,  Канада,  Великобританія,  Німеччина,  Франція, Японія, Італія, в яких останнім часом бере участь також і Росія. Зовнішньоекономічні зв’язки виявляються, в основному, в таких формах, як міжнародна торгівля, міжнародний рух капіталів, міжнародні кредитні відносини, міжнародні валютні відносини, міжнародна міграція робочої сили, міжнародний обмін технологіями та ін.



загрузка...