Група — це дві чи більше особи, які взаємодіють одна з одною таким чином, що кожна особа впливає й одночасно знаходиться під впливом інших осіб. Виділяють види груп:
1. Умовна — це група людей, об'єднана дослідником за певною, виділеною ним ознакою.
Реальна спільність людей, виділена й об'єднана на основі певних ознак (класових, вікових, статевих) і діюча спільно в значимих соціальних ситуаціях.
Мала - відносно нечисленна спільність людей, що знаходяться між собою в безпосередній взаємодії.
Неформальна —- соціальна спільність, що характеризується всіма ознаками групи, але не має юридично оформленого статусу.
Формальна — соціальна спільність, що має юридично фіксований статус, члени якої об'єднані соціально зв'язаною діяльністю, котра організує їхню працю.
В організації існують 3 типи формальних груп: група керівників, виробнича група і команда.
У своєму розвитку група проходить через три стадії:
Перша, початкова, коли колектив тільки починає формуватися. •
Друга, яка характеризується тим, що в колективі майже завершується взаємне вивчення одне одного і визначаються особисті позиції кожного члена.
Третя, яка характеризується тим, що в ньому поступово настає інтелектуальна, емоційна і вольова єдність. Механізми згуртовування колективу:
Формування сприятливого морально-психологічного клімату.
Досягнення психологічної сумісності її членів.
Досягнення спрацьованості — показника погодженості міжіндивідуального впливу в умовах конкретної спільної діяльності.
Методи дослідження міжособистісних відносин:
Соціометричне дослідження.