загрузка...
 
4.12 Автоматизовані системи інтегральної оцінки кризового стану та загрози банкрутства підприємства
Повернутись до змісту
Можливість формалізації процесу оцінки фінансового стану підприємства, необхідність врахування великої кількості показників і чинників для одержання підсумкового висновку визначають можливість та доцільність використання комп'ютерних технологій та ЕОМ.
У спеціальній літературі описані результати розробок різних комп'ютерних систем діагностики фінансового стану. їх основними відмінностями є перелік оціночних показників, принципи формування бальної оцінки та визначення вагових коефіцієнтів, математичний апарат розрахунку інтегрального рейтингового показника, інтерфейс користувача тощо.
Враховуючи наявний досвід створення та використання комп'ютерних діагностичних систем та розглянуті вище методологічні засади проведення діагностики, найбільш доцільним підходом до автоматизації діагностичних досліджень слід вважати створення інтелектуальної комп'ютерної системи діагностики фінансового стану та загрози банкрутства підприємства (далі - ІКСД ).
ІКСД має передбачати можливість роботи у двох режимах:
1) режим „Формування бази знань";
2) режим .Діагностика".
Режим „Формування бази знань" повинен забезпечувати формування статистичної або корегування емпіричної бази знань, необхідної для проведення діагностики.
Для формування статистичної бази знань в ІКСД доцільно передбачити такий алгоритм дій:
• введення первинної інформації стосовно діяльності масиву підприємств - статистичної бази дослідження;
• формування (або коригування запропонованого за замовчуванням) переліку оціночних показників;
• розрахунок значень окремих оціночних показників;
• розрахунок критичних меж окремих оціночних показників;
• формування ідентифікатора рейтингової оцінки фінансового стану та загрози банкрутства;
• перевірка коректності бази знань;
• визначення вагових коефіцієнтів окремих оціночних показників;
• вихід з режиму.
Введення первинної інформації стосовно діяльності підприємств, що становлять статистичну базу дослідження, повинно проводитися за спеціально розробленими формами, що відповідають існуючим формам фінансової звітності підприємств.
Таким чином, досягається єдність методичних підходів та зіставність відповідних показників. Обсяг статистичної бази (кількість підприємств) мусить бути достатньо великою для коректності отриманих нормативів.
Перелік оціночних показників пропонується користувачеві за замовчуванням. За потреби користувач повинен мати змогу відкоре-гувати перелік оціночних показників шляхом виключення окремих показників або додаванням нових. Алгоритми їх розрахунку описуються шляхом посилань на відповідні рядки (графи) форм введення первинної інформації. Аналогічним чином може бути здійснено корегування алгоритмів розрахунку базового переліку оціночних показників.
Розрахунок значень окремих оціночних показників здійснюється повністю автоматично за розробленими алгоритмами. Для візуального контролю та ознайомлення користувач може отримувати звіт про результати розрахунку, в якому відображені мінімальні, максимальні та середні значення з кожного оціночного показника.
Розрахунок критичних меж окремих оціночних показників також здійснюється автоматично, відповідно до методики, розглянутої в попередньому розділі. Результати розрахунків узагальнюються у вигляді карти оцінювання та видаються користувачеві.
Формування ідентифікатора рейтингової оцінки також відбувається повністю автоматично на основі використання методики кредитного скорингу. Результати розрахунків видаються користувачеві у вигляді таблиці ідентифікації, яка відбиває діапазон бальних оцінок для визначення відповідного класу фінансового стану підприємства та рівня загрози банкрутства. За потреби користувач може перевірити коректність розробленої нормативної бази рейтингової оцінки, активізувавши відповідну опцію.
При формуванні узагальнюючого рейтингового показника доцільно застосовувати зважений кроковий метод узагальнення. Його використання передбачає визначення:
• вагових коефіцієнтів окремих груп оціночних показників у межах системи оцінювання;
• вагових коефіцієнтів окремих оціночних показників у межах відповідної групи показників.
Визначення вагових коефіцієнтів окремих груп оціночних показників у межах системи оцінювання пропонується здійснювати з використанням методу аналізу ієрархій (МАІ). З цією метою в рамках ІКСД користувач має занести ранги попарної значущості у відповідні клітини таблиці ієрархії. Подальші розрахунки здійснюються автоматично. Визначений ваговий коефіцієнт окремої групи показників оцінки видається на екран для ознайомлення.
Розрахунок вагових коефіцієнтів окремих оціночних показників у межах відповідної групи показників здійснюється в аналогічному порядку (методом МАІ) або автоматично на підставі попередньо розглянутої методики (вагові коефіцієнти визначаються із врахуванням кількості первинної інформації, що оброблюється для визначення окремого показника). Вибір методу визначення здійснюється користувачем.
За неможливості формування статистичної бази знань діагностика фінансового стану та загрози банкрутства підприємства може здійснюватися на підставі бази знань емпіричної оцінки.
Емпірична база знань формується на основі узагальнення досвіду експертів, матеріалів публікації в спеціальній літературі, власних поглядів користувача. Емпірична база знань має містити таку інформацію:
• назву оціночного показника;
• алгоритм оцінки (описаний через посилання на відповідний рядок (графу) форм введення первинної інформації);
• індикатор підвищення загрози банкрутства, описаний у текстовому форматі; як індикатор можуть бути використані рівень оціночного показника або тенденція його зміни порівняно з попередніми періодами оцінки;
• формат текстового повідомлення за відповідної зміни оціночного показника (формуються варіативні повідомлення).
Використання емпіричної бази знань не передбачає кількісної узагальнюючої оцінки фінансового становища та загрози банкрутства. Користувач лише отримує можливість ознайомлення з текстовими повідомленнями (висновками) стосовно прогнозованого рівня загрози банкрутства за допомогою окремих оціночних показників.
Робота у режимі „Емпірична база знань" має надавати можливість:
- перегляду (ознайомлення) з базою знань, яка подається за замовчуванням;
- редагування емпіричної бази знань (внесення змін та доповнень до переліку оціночних показників, визначення ідентифікатора оцінки, формати текстових повідомлень);
- виходу з режиму.
Режим „Діагностика" використовується для безпосередньої діагностики фінансового стану та загрози банкрутства окремого підприємства.
Цей режим має передбачати:
- введення первинної інформації щодо підприємства, стан якого діагностується;
- отримання результатів розрахунків оціночних показників;
- отримання графічної підтримки діагностичних висновків;
- отримання діагностичного висновку.
Активізація опції „Введення первинної інформації"" є необхідним підготовчим етапом роботи, в перебігу якого до запропонованих форм введення первинної інформації мусить бути внесена відповідна інформація. Будь-які корегування запропонованої форми не допускаються. За відсутності інформації ставиться прокреслювання.
Інші опції режиму „Діагностика" виконуються автоматично, без втручання користувача.
Результати виконаної роботи узагальнюються у вигляді:
• пакета табличних матеріалів;
• пакета графічних матеріалів;
• діагностичного висновку у вигляді текстового файла.
Формат діагностичного висновку залежить від того, яка база знань знаходиться в актуальному стані та використовується для проведення діагностики (за замовчуванням визначається така ієрархія баз знань - статична, емпірична; при бажанні користувач має змогу отримати обидва діагностичні висновки).
Отримання діагностичного висновку здійснюється шляхом автоматичного звертання системи до відповідних зон бази знань залежно від фактично отриманих значень оціночних показників.
Автоматизовані комп'ютерні системи діагностики кризового стану та банкрутства можуть розроблюватися як самостійні програми (що передбачає наявність модуля „Введення первинних даних") або як вбудовані моделі до стандартних програй автоматизації бухгалтерського обліку та звітності, що поширені на ринку програмних продуктів. Другий підхід визнається більш економічним, оскільки його використання дозволяє, по-перше, використовувати безпосередньо інформацію первинного бухгалтерського обліку без її додаткового перенесення (набору), по-друге, забезпечує єдність інформаційної бази дослідження (тобто тотожність інформації бухгалтерського обліку, фінансової звітності та діагностики), по-третє, дозволяє запровадити щомісячний автоматизований моніторинг оціночних показників експрес та поглибленої діагностики (місячний термін обумовлюється процедурою „закриття,, рахунків 9-го класу, за бажанням підприємства - цей термін може бути скорочено, наприклад, До однієї декади).


загрузка...