загрузка...
 
4.13. Стохастичні системи імітаційного моделювання виникнення ситуації неплатоспроможності та банкрутства підприємства
Повернутись до змісту
Як відомо, показники діяльності підприємства формуються випадково під впливом дії багатьох чинників внутрішнього та зовнішнього середовища. Це обумовлює доцільність доповнення інструментарію оцінки вірогідності банкрутства підприємства методом стохас-тичного комп'ютерного моделювання (методом Монте-Карло).
Використання цього методичного прийому дослідження базується на проведенні комп'ютерних експериментів подальшого розвитку підприємства для визначення частоти та обсягів можливих ліквідних ускладнень. Для реапізації цієї ідеї використовується спеціально розроблена оболонка імітаційного стохастичного моделювання -„Моделювання випадкових процесів"; яка дає можливість проводити комп'ютерні експерименти за економіко-математичною моделлю будь-якого характеру.

1 етап. Формалізація моделі, тобто розробка та написання алгоритму, згідно з яким проводитимуться статистичні випробування.
Алгоритм моделі являє собою сукупність певної кількості елементів моделі (змінних показників), які позначаються латинськими літерами та пов'язані між собою арифметичними знаками й умовними позначеннями вбудованих функцій Excel (статистичних, фінансових, логічних тощо).
Розробка алгоритму моделювання потребує глибоких професійних знань предметних аспектів дослідження, зокрема механізмів і чинників утворення та використання грошових коштів підприємства. Оскільки ці процеси можуть бути описані по-різному (за допомогою різного переліку показників, з різним ступенем деталізації), конкретний вигляд моделі обумовлюється специфікою діяльності підприємства.
у 6vflb-HKOMv BHnanKv викопистов^ана модель має пов'язувати окремі параметри діяльності підприємства з обсягами формування вхідного та вихідного грошових потоків, оскільки вірогідність банкрутства оцінюється як імовірність виникнення ситуації дефіциту грошових коштів.

Це вікно передбачає введення зазначеної нижче інформації.
Назва моделі. Вводимо з клавіатури: "Оцінка імовірності ліквідних ускладнень підприємства".
Позначення функції — латинська літера, якою позначається досліджуваний показник. Вводимо: „L".
Функція - формула, що віддзеркалює досліджуваний показник через чинники, що на нього впливають. Вводиться формула (4.58).
Функція може задаватися за допомогою знаків:
+,-,*,/, Л — звичайних або спеціальних арифметичних операцій (додати, відняти, помножити, поділити, підносити до степеня).
Позначення математичних функцій: РІ - число р; Е - число є (основа натурального логарифма); ЕХР - експонента (аргумент, піднесений до степеня є); ABS - модуль (абсолютне значення); SQR -квадрат числа: SORT - квадратний корінь: LN - натуральний логарифм; LOG10 - десятковий логарифм; LOG2 - логарифм за основою 2; SIN - синус; COS - косинус; TAN - тангенс; COTAN - котангенс; ARCSIN - арксинус; ARCCOS - арккосинус; ARCTAN - арктангенс.
Аргументи математичних функцій задаються в дужках.
Фактори моделі попередньо мають бути позначені латинськими літерами в пункті програми Модель/Фактори моделі.
Після того як модель описана, натискуємо на клавішу „ОК" та повертаємось до головного вікна програми.
2 етап - формування експериментальної бази моделювання. На цьому етапі роботи необхідно у формалізованому вигляді описати фактори моделі, тобто визначити тип та кількісні характеристики розподілу змінних-чинників.
Для адекватного віддзеркалення реальних процесів життєдіяльності підприємства ця робота має базуватися на фактичних даних про обсяг (рівень) змінних показників (чинників) моделі за максимально велику чисельність спостережень.
Для визначення відповідності фактичного розподілу змінних показників моделі до певного закону розподілу доцільно створити допоміжний експертний блок, який послідовно перевіряє гіпотезу про відповідність та вибирає з переліку закон, який найоб'єктивніше характеризує фактичний розподіл.
У рамках системи реалізована можливість вибору законів розподілу випадкових чисел: нормальний, рівномірний, Пуасона, набір значень, фіксоване значення, біномінальний.
Як свідчать проведені дослідження, економічні процеси життєдіяльності підприємства найкраще описуються за допомогою нормального типу розподілу та фіксованих значень окремих параметрів моделі.
Визначення типу розподілу окремого фактора провадиться у такий спосіб:
1) вибирається в лівому верхньому куту літера, що відповідає позначенню фактора;
2) в поле вводу праворуч записується назва фактора, яка буде збережена в базі даних;
3) вибирається тип розподілу фактора з наведеного переліку;
4) у нижній частині вікна вводяться кількісні параметри вибраного типу розподілу; для нормального - математичне очікування та середньоквадратичне відхилення, для фіксованого - його безпосереднє значення.
Для відміни останніх зроблених змін щодо фактора, який редагується, натискується клавіша „Відмінити". Для збереження зроблених змін натискується клавіша „ОК" (програма автоматично повертається до головного вікна).
З етап - введення параметрів комп 'ютерних випробувань, що
будуть проведені в перебігу експерименту.
Для виконання цієї роботи необхідно перейти до меню „Аналіз моделі", опція „Параметри розрахунку".
Вікно ,ХІараметри розрахунку" передбачає введення зазначених нижче даних.
1. Кількість випробувань - це кількість значень генерованої функції. Чим більша кількість випробувань, тим більша точність результатів аналізу, однак необхідно зауважити, що пропорційно до кількості випробувань зростає й час, необхідний для обчислень.
Розподіл випадкових величин потребує обробки великого обсягу експериментальних та статистичних даних. Тільки при досить великому обсязі спостережень елемент випадковості зміни фактора згладжується, що дає змогу визначити деяку закономірність у характері появи випадкових величин. У зазначеній моделі пропонується проводити не менше 50 тис. ітерацій (статистичних комп'ютерних випробувань).
2. Кількість елементарних інтервалів. Підвищення цього параметра також збільшує точність результатів аналізу. Однак при кількості елементарних інтервалів понад 250-300 може погіршуватися якість графічного зображення розподілу. При достатньо великій кількості інтервалів зображення може взагалі не з'явитися. Це пов'язано з режимом монітора на конкретному комп'ютері. У нашій моделі ця величина становить 101.
З- Передбачуваний інтервал значень функції. Це значення означає розмір інтервалу (в кількості стандартних відхилень), який охоплює всі елементарні інтервали. Для „вузьких" щільностей розподілу, наприклад нормального розподілу, зниження цього параметра може призвести до значного зниження точності, а збільшення - до зменшення кількості інтервалів. Тому цей параметр бажано не змінювати, а замість нього збільшувати кількість елементарних інтервалів. Рекомендоване значення цього показника - 4.
Для підтвердження зроблених змін та повернення до вікна „Аналіз моделі" натискуємо клавішу „ОК".
4 етап - отримання результатів комп 'ютерного експерименту.
Для генерації випадкових значень моделі натискується клавіша „Розрахувати модель". Процес генерації випадкових значень може забрати багато часу, залежно від швидкодії використовуваного комп'ютера і встановлених параметрів розрахунку. Цей процес може бути припинено натисненням на клавішу „Припинити". Враховуючи, Що програма працює в багатозадачному середовищі Windows, під час розрахунків користувач може працювати з іншими програмами.
Після виконання розрахунків автоматично здійснюється побудова графіка щільності розподілу функції і видається оцінка параметрів розподілу — математичного очікування і середньоквадра-тичного відхилення - кінцевих показників моделі.
Як видно з рис. 4,12, у плановому періоді на досліджуваному підприємстві очікується дефіцит грошових коштів на розрахунковому Рахунку (з врахуванням операційного запасу). Найвища ймовірність дефіциту грошових коштів - відповідає точці математичного очікування. Середньоквадратичне відхилення показує найбільш ймовірне відхилення від середнього значення.
Отримані результати комп'ютерного моделювання свідчать про високу імовірність виникнення ситуації банкрутства у зв'язку з неплатоспроможністю підприємства, характеризують імовірний обсяг дефіциту грошових коштів.
5 етап - поглиблений аналіз результатів імітації. Поглиблений аналіз результатів імітації здійснюється за двома напрямами: оцінка вірогідності попадання значення показника у визначений інтервал (наприклад, інтервал дефіциту грошових коштів на розрахунковому рахунку) та можливості отримання певного результату з визначеною вірогідністю (наприклад, вірогідність уникнення ситуації дефіциту коштів).
Для проведення аналізу використовується опція „Аналіз розподілу" вірогідності вікна „Аналіз моделі".
Вікно „Аналіз розподілу вірогідності" оцінює вірогідність того, що випадкове значення функції буде менше заданого, більше заданого, у межах заданого інтервалу.
Найвагомішим для визначення ймовірності виникнення неплатоспроможності є значення функції інтервалу (-со; 0), тобто отримання негативного грошового залишку. З рис. 4.13 видно, що ймовірність набуття функцією від'ємного значення (дефіцит грошових коштів, ситуація неплатоспроможності) дорівнює 0,78, тобто оцінюється як висока.
Аналогічним чином оцінюється вірогідність знаходження функції в межах певного інтервалу, наприклад при визначенні нормативу формування страхового запасу грошових коштів.
Очікуваний за результатами проведеного комп'ютерного моделювання залишок грошевих коштів та ступінь його коливання дає можливість оцінити ймовірність отримання дефіциту платоспроможності, а відповідно - і вірогідність виникнення ситуації банкрутства.
Запропонований інструментарій може використовуватися не тільки для проведення діагностики вірогідності банкрутства, а й у перебігу розробки програми антикризових дій, оцінки результативності запропонованих антикризових заходів.
1. Методичне забезпечення діагностики кризового стану та загрози банкрутства підприємства надзвичайно різноманітне, що обумовлює доцільність його класифікації за декількома ознаками: статус та обов'язковість застосування; характер оціночних показників та їх інформаційного забезпечення; напрям дослідження, підхід до формування оціночних показників, методика їх дослідження, наявність та характер формування узагальнюючого висновку; засоби обробки інформації тощо.
2. В Україні прикладом державної методики діагностики кризового стану є „Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства", затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції. Вони передбачають ідентифікацію стану неплатоспроможності підприємства та визначають правила прийняття рішень стосовно економічних ознак фіктивного банкрутства, приховування банкрутства та доведення до банкрутства, завершення санаційних процедур.
3. Найбільш поширеним методичним підходом до діагностики стану та загрози банкрутства є коефіцієнтний підхід, який передбачає використання певного переліку спеціальних фінансових коефіцієнтів-індикаторів стану підприємства - відносних показників, що розраховуються шляхом порівняння між собою певних абсолютних показників господарсько-фінансової діяльності підприємств, інформація про які відображується у фінансовій та інших видах звітності.
Діагностика кризового стану та виявлення загрози банкрутства на базі використання фінансових коефіцієнтів передбачає: формування системи оціночних показників; розрахунок їх величини, проведення горизонтального, порівняльного та еталонного аналізу.
Коефіцієнти-індикатори кризових явищ класифікують за такими ознаками: залежно від інформаційного забезпечення розрахунку (показники експрес та поглибленої діагностики), залежно від функціонального спрямування (показники, що характеризують платоспроможність, структуру капіталу, ділову активність та прибутковість діяльності), залежно від функціональних можливостей (показники теперішньої та майбутньої загрози банкрутства).
4. Простим для застосування та поширеним прийомом діагностики є побудова балансових (агрегатних) моделей оцінки фінансового стану. Під агрегатами слід розуміти абсолютні оцінні
показники, що розраховуються за спеціальними методиками на базі показників звітності та управлінського обліку підприємств.
Ідентифікація кризового стану та виявлення загрози банкрутства передбачає порівняння між собою певних агрегатів та формулювання діагностичного висновку за визначеними правилами оцінки (залежно від результатів порівняння).
Найбільшого поширення набула балансова модель, описана у працях В.Ковальова та його послідовників.
5. Широке визнання для проведення діагностики набули також матричні моделі ідентифікації стану підприємства, розроблені у працях французьких дослідників Франшона та Романе. Матричні
моделі діагностики кризового стану та виявлення загрози банкрутства передбачають побудову діагностичної матриці, кожен квадрат якої характеризується певним співвідношенням показників господарсько-фінансової діяльності підприємства або розрахованих оціночних агрегатів ідентифікується як певний стан підприємства.
У процесі діагностики стан підприємства та наявність загрози банкрутства визначається залежно від поточного місцезнаходження підприємства в межах матриці та ретроспективного аналізу зміни місцезнаходження (аналіз шляху).
6. Статистичні моделі діагностики банкрутства являють собою спеціальним чином обчислену дискримінанту функцію (границю), в якості аргументів якої використовуються фінансові коефіцієнти-індикаторами, що найбільшим чином обумовлюють розвиток кризи, а значення (Z-рахунок) - дозволяє ідентифікувати ступінь (ймовірність) загрози банкрутства.
Побудова статистичної моделі передбачає математичну обробку інформації про результати господарсько-фінансової діяльності 2-х однорідних (за галуззю, обсягом діяльності тощо) сукупностей підприємств-об'єктів спостереження, одна з яких охоплює підприємства, що визнані банкрутами, інша - підприємства, що продовжують нормально функціонувати.
Розробкою статистичних моделей прогнозування банкрутства займалися такі видатні закордонні вчені: Є. Альтман, Спрінгейт, Конан, Гольдер, Тофлер, Тисшоу, Ліс, Чессер та ін.
Діагностика українських підприємств за закордонними статистичними методиками є некоректною, оскільки порушуються найважливіші умови застосування статистичних моделей: часова відповідність, відповідність об'єкта оцінювання, відповідність методики визначення параметрів моделі. Необхідно використовувати метод, а не результати його використання.
В Україні метод дискримінантного аналізу використано при підготовці Порядку проведення оцінки фінансового стану бенефіці-ара, затвердженого наказом Міністерства фінансів України (шести-факторна модель). Існують інші спроби побудови статистичних моделей на матеріалах українських підприємств для розв'язання окремих дослідницьких завдань.
З методичної точки зору, перешкод для створення національних моделей діагностики банкрутства немає. До складу багатьох сучасних програмних пакетів статистичної обробки інформації входить функція БДА, що суттєво спрощує та прискорює процедуру математичних обчислень.
7. Рейтингові моделі діагностики фінансового стану і загрози банкрутства являють собою іншу форму створення простої для застосування системи узагальнюючої оцінки різноманітних характеристик об'єкта оцінювання, що мають вагоме значення для визначення наявності та глибини кризи його розвитку.
Побудова рейтингової системи передбачає проведення таких основних етапів роботи: формування переліку оціночних показників фінансового стану та загрози банкрутства підприємства; визначення принципу діагностики показників; типізація фінансового стану (виокремлення окремих типів життєздатності та (або) стадій розгортання кризи); встановлення граничних значень або ідентифікаційних якісних ознак кожного показника відповідно до визначеного типу фінансового стану; розробка принципів бальної оцінки окремих оціночних показників та формування ідентифікаційних таблиць оцінювання;
визначення узагальнюючого критерію, інтерпретація результатів рейтингової оцінки.
Існують різні підходи до обгрунтування критеріальних меж оціночних показників, які будуються на обробці певного статичного масиву даних (наприклад, техніка кредитного скорінгу) або на математичній обробці (наприклад, методика В. Вітлінського ).
8. У ході діагностики кризового стану доцільно використовувати графічний метод, який носить допоміжний характер і використову ється для наочної інтерпретації результатів попередньо проведеної
аналітичної роботи. Для проведення діагностики будується 2-3 мірна матриця, кожен квадрант якої характеризується певним діапазоном значення окремих оціночних показників.
Ідентифікація стану підприємства здійснюється в графічній формі шляхом визначення місцезнаходження підприємства в межах діагностичної матриці та аналізу його зміни за попередній період.
9. Експертні методики діагностики кризового стану та загрози банкрутства передбачають використання для формування діагностичного висновку не кількісних, а якісних показників, що характеризують стан діяльності підприємства, його ресурсного забезпечення, якості менеджменту тощо. Необхідна якісна інформація збирається експертами шляхом спостереження або опитування.
Формування узагальнюючого висновку здійснюється на підставі наявності експертно визначених типових ознак - індикаторів кризового стану або по стандартизованим методикам бальної або рейтингової оцінки (А-рахунок).
10. Динамічний підхід до діагностики банкрутства передбачає поглиблений аналіз грошового обороту підприємства, в перебігу якого здійснюється аналіз обсягГв грошового обороту та грошових потоків підприємства, оцінюються джерела формування вхідного та напрями використання вихідного грошових потоків, оцінюється ритмічність та синхронність грошових потоків, достатність грошових залишків та грошових потоків для покриття поточних та боргових зобов'язань підприємства. Наявність стану та загрози неплатоспроможності визначається на підставі аналізу ритмічності та синхронності грошових потоків, їх достатності для покриття грошових витрат підприємства.
У перебігу цієї роботи використовується спеціальна система аналітичних показників динамічної платоспроможності, яка розраховується на матеріалах бухгалтерського та оперативного обліку, планових даних стосовно руху грошових коштів.
11. Динамічний підхід до аналізу стану підприємства логічно доповнює різні види статичних досліджень (коефіцієнтний, агрегатний, рейтинговий підходи), але на відміну від них оперує не статичними, а індексними показниками, використання яких дозволяє оцінити динаміку (напрямок) розвитку підприємства.
Відмінними особливостями цього підходу до проведення діагностики є насамперед широке коло об'єктів дослідження, які можуть об'єднувати не тільки фінансові, а й нефінансові показники (індикатори) розвитку підприємства, що у сукупності дозволяє дати інтегральну оцінку ринкової, виробничої, кадрової та фінансової спроможності підприємства. У якості оціночних використовуються не статичні, а динамічні показники-індекси відповідних показників та індекси співвідношення між двома взаємозалежними аналітичними показниками.
12. Для діагностики кризи розвитку підприємства слід широко використовувати автоматизовані системи діагностики – спеціальні програмні продукти, що використовується для розрахунку окремих
показників та інтерпретації на їх основі за спеціальними (вбудованими або налагодженими) методиками стану підприємства та оцінки наявності загрози банкрутства.
Існуюче різноманіття даних систем дозволяє класифікувати їх залежно від автономності (автономні, добудовані), наявності функції формування узагальнюючого висновку (розрахункові, інтелектуальні), участі користувача у формуванні узагальнюючого висновку (закриті, відкриті).



загрузка...