загрузка...
 
8.2.2. Оцінка грошових надходжень від реалізації основних засобів підприємства
Повернутись до змісту
Оцінка грошових надходжень від реалізації основних засобів підприємства здійснюється поетапно та передбачає проведення зазначеної нижче роботи (рис. 8.4).

1 етап - аналіз складу, стану та ефективності використання основних засобів підприємства.
Методичне забезпечення цієї роботи детально описано в чисельних підручниках та спеціалізованих виданнях з питань економіки підприємства.
Основним завданням цього етапу роботу є оцінка доцільності та можливості продажу основних засобів підприємства. Для розв'язання цієї задачі рекомендується сумісне групування основних засобів підприємства за двома ознаками: доцільність використання в господарській діяльності підприємства та ліквідності з подальшим порівнянням отриманих результатів.
Залежно від доцільності використання виокремлюються такі групи основних засобів: основні засоби, що реально використовуються та є життєво важливими для підприємства; основні засоби, що використовуються, але не є життєво важливими; основні засоби, що знаходяться на консервації, передані в оренду, визнані непридатними або недоцільними до застосування.
За ступенем ліквідності доцільним є виокремлення таких груп основних засобів:
високоліквідні основні засоби, що можуть бути швидко та без витрат реалізовані - невстановлене обладнання; обладнання терміном служби до 3-х років; імпортне спеціальне обладнання, можливість закупівлі якого обмежена або воно зняте з виробництва; унікальне вітчизняне обладнання; складські та офісні приміщення, що розташовані ізольовано, транспортні засоби терміном служби до 10 років;
середньоліквідні основні засоби, реалізація яких можлива при повних організаційних зусиллях, часових та фінансових витратах -обладнання терміном служби до 5-ти років, що не було в капітальному ремонті; транспортні засоби; елементи пасивної частини основних фондів універсального призначення, що розташовані в інвестиційно привабливих місцях (близько транспортних шляхів, постачальників, у місцях інтенсивності потоків споживачів тощо);
мало- та неліквідні основні засоби, що не можуть бути реалізовані в сучасних умовах; старе та морально застаріле обладнання; транспортні засоби, що втратили товарний вигляд та потребують значного ремонту; вузькоспеціалізоване обладнання; елементи пасивної частини, крім зазначених вище.
Групування основних засобів підприємства залежно від ступеня використання та ліквідності дозволяє визначити черговість їх реалізації, враховуючи господарську та ринкову спроможність їх продажу. 630
Результатом проведеної роботи має стати перелік основних засобів з детальною характеристикою кожного елемента (одиниці чи групи) фондів: найменування місцезнаходження, виробник, дата виготовлення, технічні та експлуатаційні характеристики, термін та умови використання на даному підприємстві, термін проведення останнього ремонту тощо.
2 етап - оцінка вартості визначених до реалізації елементів
основних засобів - об'єктів продажу.
Вимоги та інструментарій оцінки вартості викладені у розд. 6.1 підручника.
Залежно від терміновості реалізації реструктуризаційних заходів об'єктом оцінки може бути упорядкована ліквідаційна або ринкова вартість окремих елементів майна.
Найбільш поширеним для практичного використання у цьому випадку є аналоговий метод оцінки вартості.
3 етап - оцінка чистого обсягу грошових надходжень від про
дажу основних засобів.
Оцінка чистого обсягу грошових надходжень потребує, по-перше, дисконтування прогнозних грошових надходжень від реалізації основних засобів з врахуванням графіка їх отримання; по-друге,
визначення та оцінки розміру усіх витрат, пов'язаних з реалізацією активів.
Такими витратами є:
сплата податку на додану вартість з різниці між ліквідаційною та балансовою вартістю основних засобів, якщо ця різниця є позитивною;
витрати на демонтаж та транспортування основних засобів до місця їх реалізації;
витрати, пов'язані з передпродажною підготовкою основних засобів, проведення передпродажного ремонту;
витрати, пов'язані з організацією продажу: витрати на рекламу; витрати на оренду виставкових (складських або торговельних) приміщень; витрати, пов'язані з організацією аукціонів, виставок тощо;
витрати, пов'язані зі сплатою державного мита - при аукціонній формі торгівлі;
витрати на нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу або оренди - при потребі або за вимогою однієї із сторін;
інші реалізаційні витрати.
У теперішній час основні засоби підприємства є найбільш неліквідною частиною у структурі активів. їх реалізація проводиться рідко і, як правило, пов'язана зі значними труднощами: тривалий період реалізації, обмежена кількість покупців, особливо за сучасних умов, специфічна сфера використання основних засобів тощо.
Внаслідок цих причин, продаж основних засобів здійснюється лише у тому випадку, коли підприємство не має інших джерел розрахунку по зобов'язаннях або у разі, коли підприємство планується в подальшому до ліквідації.
Як альтернативу продажу необхідно вивчити можливості здачі основних засобів в оперативну та фінансову оренду (лізинг). Наслідком такого рішення буде отримання ануїтетних надходжень грошових коштів, які можуть розглядатися як додаткове джерело коштів нормалізації фінансового стану підприємства.
Грошові надходження, які очікуються від продажу або здачі в оренду, необхідно відкорегувати з врахуванням впливу цих операцій на грошові потоки від операційної діяльності, зокрема:
зменшення грошового потоку від поточної (операційної) діяльності у зв'язку з припиненням нарахування амортизації на основні фонди, що виводяться з господарського обороту (крім випадків їх здачі в оперативну оренду);
збільшення грошового потоку внаслідок уникнення витрат, пов'язаних з утриманням основних фондів (поточний ремонт, комунальні платежі, охорона тощо).
Альтернативною продажу є також використання так званого зворотного лізингу - операції, що передбачає одночасний продаж об'єкта з отриманням його в оренду. Перевагою такого підходу є: 1) отримання значних грошових надходжень від продажу, що дозволяє зняти фінансове напруження; 2) продовження фактичного використання об'єкта відповідно до його призначення без додаткових витрат, пов'язаних з монтажем, передексплуатаційною підготовкою TQinry *x можливість включення лізингових платежів (гзозміп яких не регламентується законодавчо і встановлюється за домовленістю сторін) до складу валових витрат підприємства як платника податку на прибуток (у розмірах та за графіком, передбаченим договором лізингу).
Передумовою використання зворотного лізингу є наявність суб'єкта господарювання, який бажає взяти участь у такій операції. Найчастіше такою особою виступає співвласник підприємств, інвестор та інша особа, зацікавлена в нормалізації діяльності підприємства.
Викладені методичні засади оцінки грошових надходжень від реалізації основних засобів підприємства слід розглядати лише як концептуальну схему, яку варто уточнювати, враховуючи специфічні фактори та конкретні умови продажу.


загрузка...