Обмін вимог кредиторів на корпоративні права кризового підприємства - це відносно нова складова законодавчо визначеного антикризового інструментарію судової санації, передбачена змінами до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" [6], прийнятими у 2003 р. Може з успіхом використовуватися і в перебігу досудової санації.
За своєю суттю цей антикризовий захід можна розглядати як одну з різновидів придбання майна підприємства боржника як ЦМК, особливостями якої (порівняно з розглянутими вище у параграфі 8.3 підручника) є такі:
об'єктом купівлі - продажу є корпоративні права на підприємство, а отже опосередковано й певна частина його цілісного майнового комплексу (активів) та право прийняття рішень відносно управління його діяльністю;
суб'єктом такої санації може виступати тільки кредитор підприємства;
замість отримання грошових коштів, які використовуються для погашення вимог кредиторів, має місце взаємозалік за схемою вимоги - корпоративні права;
обсяг корпоративних прав, які переходять до кредитора, залежить не від його поточної фінансової спроможності, а від обсягу безспірних та визнаних боржником (судом) боргових вимог, що підлягають погашенню (хоча це не виключає можливість цілеспрямованої перекупівлі боргів кризового підприємства для отримання контрольного пакета корпоративних прав на нього).
Відповідно до ст.18 Закону обмін вимог на корпоративні права здійснюється згідно з планом санації, який затверджується комітетом кредиторів за ініціативою окремого кредитора, який бажає здійснити взаємозалік своїх вимог.
З точки зору кредитора обмін боргу на корпоративні права є
доцільним у разі дотримання такої вимоги:
ТВб < (ТВкп + ТВсе), (8.35)
де ТВб - теперішня вартість боргу, тобто сума, яка підлягає погашенню (виконанню) з урахуванням прогнозованого часу завершення санаційної процедури та накопичення коштів для розрахунків з кредиторами; ТВкп - теперішня вартість корпоративних прав, що стають
власністю підприємства-кредитора. ТВсе - синергічний ефект (додаткові пільги та преференції), який матиме підприємство-кредитор у разі володіння корпоративними правами на підприємство-боржник залежно від характеру потенційної взаємодії.
Теперішня вартість корпоративних прав, які отримує підприємство-кредитор, обумовлюється прогнозною вартістю підприємства за дохідним методом (виходячи з обсягу очікуваного чистого грошового потоку від здійснення підприємницької діяльності (РВп), часткою підприємства, що передається інвесторові в обмін на зобов'язання стосовно погашення боргів підприємства {ЧЩ з урахуванням корегуючого цінового коефіцієнту до ринкової вартості підприємства залежно від розміру частки придбання ЦМК (КЦК):
ТВкп=РВп х ЧП КЦК. (8 36)
Виходячи із світової практики, значення КЦК залежить від багатьох факторів:
статусу пакета акцій (голосів), що передаються інвесторові -вирішальний, блокуючий, звичайний тощо;
ліквідності підприємства, яка обумовлюється організаційно-правовою формою його функціонування;
• умови оплати угоди щодо купівлі ЦМК (терміновість, форма тощо).
Методичні засади оцінки вартості корпоративних прав були детально розглянуті у розділі 5 підручника.
Синергічний ефект володіння корпоративними правами
(додаткові пільги та преференції), який матиме підприємство-креди-тор у разі володіння корпоративними правами на підприємство-борж-ник, залежать від характеру потенційної взаємодії:
покупець продукції - знижки при купівлі, узгоджені умови товаро-постачання, підвищені вимоги щодо асортименту та якості тощо;
продавець ресурсів - можливість реалізації своєї продукції по узгодженим цінам, ефект масштабу;
підприємство-конкурент - посилення конкурентної позиції на ринку, можливість реалізації монопольної цінової політики, інші позитивні наслідки посилення конкурентної позиції (монопольного становища);
потенційний учасник злиття (приєднання) - усі компоненти можливого синергічного ефекту тощо.
Виходячи з цього, основою для ініціювання застосування даного інструменту санації з боку кредитора є:
прогнозування чистого грошового потоку підприємства у після-санаційний період (тобто після проведення розрахунків з іншими кредиторами підприємства);
визначення ставки дисконтування (або капіталізації) залежно від обраного методу оцінки;
оцінка вартості корпоративних прав підприємства, отримання яких прогнозується (ініціюється);
розробка бізнес-плану можливої взаємодії підприємства-кре-дитора і підприємства-боржника та визначення на підставі цього розміру додаткового синергічного ефекту, який буде мати місце;
визначення теперішньої вартості корпоративних прав та додаткового синергічного ефекту;
оцінка теперішньої вартості боргових вимог до підприємства-боржника;
оцінка доцільності проведення процедури обміну на підставі умови (8.35).